Кучерявий В.П. Екологія - Трофічна структура біоценозу (частина 2)

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Екологія

Наприклад, відносно простий і короткий ланцюг має такий вигляд (рис. 5.18):
трава > коник > просянка > вуж > сова
продуцент І консумент II консумент III консумент IV консумент;

а більш довгий і складний ланцюг, який включає консументи п'ятого порядку, виглядає таким чином:
сосна звичайна > попелиця > сонечко > павуки > комахоїдні птахи > хижі птахи.

Кормові ланцюги паразитів на відміну від попередніх ведуть до організмів, які зменшуються в розмірах і збільшуються чисельно:
трава > травоїдні ссавці > блохи > Leptomonas.

Рис. 5.18. Спрощений наземний кормовий ланцюг, який показує послідовність трофічних рівнів. (доступно при скачуванні повної версії книжки)

У наведеному прикладі ссавці є місцем існування численних бліх, які живляться їх кров'ю, одночасно в організмі бліх розвиваються тисячі джгутикових одноклітинних організмів Leptomonas.
Кормові ланцюги можуть починатися не лише з автотрофних організмів (автотрофний тип), але і з неживих органічних речовин (детритний тип). Це трапляється тоді, коли в ролі консументів виступають детритоїдні організми, які належать до різних системних груп (безхребетні, які живуть в ґрунті, харчуючись опалим листям, або ж бактерії чи гриби, які розкладають органічні речовини). Тут спостерігається чітка узгодженість: тварини створюють умови мікроорганізмам, розділяючи трупи загиблих тварин і рослин (рис. 5.19).

Рис. 5.19. Детритний харчовий ланцюг, заснований на листках мангрових дерев, що падають у мілководний естуарій на півдні Флориди. Фрагменти листя, обробленого сапротрофами і заселеного водоростями, з'їдаються одними тваринами і після проходження через їх кишковик знову з'їдаються іншими тваринами (копрофагія), які належать до ключової групи дрібних споживачів детриту: ці останні, в свою чергу, служать основною їжею промислової риби. (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Кормові ланцюги, які починаються з рослиноїдних і детритоїдних організмів, найчастіше представлені в екосистемах одночасно, але майже завжди один з них домінує. Однак у підземній сфері, де існування хлорофільних організмів неможливе, оскільки туди не доходить сонячне світло, існують лише ланцюги, які починаються з детритоїдних форм.
Вивчення трофічних зв'язків свідчить, що в природі жодний живий організм не може існувати ізольовано. Більше того, живі організми в межах біогеоценозів або ж біогеоценотичних комплексів створюють спеціалізовані об'єднання – консорції. Характерною особливістю цих об'єднань є те, що вони звичайно формуються на базі популяцій автотрофних рослин (сосна, смерека, береза, пшеничне чи картопляне поле тощо). Такі популяції називають детермінантами, а види, які об'єднуються довкола них, – консортами. На рис. 5.20 зображено консортне об'єднання, сформоване довкола ядра, яким стала трав'яниста рослина, даючи поживу численним фітофагам. Звичайно консорцію зображають у вигляді концентричної фігури (рис. 5.21) з рослиною-ядром (детермінантом) та оточуючими його консортами, які, в свою чергу, утворюють консорти першого, другого, третього порядку і т.ін.

Рис. 5.20. Екологічні ніші серед фітофагів: 1 – коренеїди; 2 – ті, що поїдають кореневі виділення; 3 – листоїди; 4 – стовбуроїди; 5 – плодоїди; 6 – насіннєїди; 7 – квіткоїди; 8 – пилкоїди; 9 – сокоїди; 10 – брунькоїди. (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Рис. 5.21. Схематична будова консорції: І, II, III – концептори. (доступно при скачуванні повної версії книжки)

◄ Трофічна структура біоценозу (частина 1)

Зміст підручника "Кучерявий В.П.Екологія."

Трофічна структура біоценозу (частина 3) ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Екологія

Загрузка...