Кучерявий В.П. Екологія - Потік енергії і продуктивність у кормових мережах (частина 1)

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Екологія

6.3.1.4. Потік енергії і продуктивність у кормових мережах

Перенесення енергії корму від її джерела – рослини – через ряд організмів, яке відбувається шляхом поїдання одних організмів іншими, називається кормовим ланцюгом. При кожному черговому переносі більша частина (80-90%) потенційної енергії втрачається, переходячи в тепло (рис. 6.20). Це обмежує можливу кількість етапів або "ланок" ланцюга звичайно до чотирьох-п'яти. Чим коротший кормовий ланцюг (або чим ближче організм до його початку), тим більша кількість доступної енергії.

Рис. 6.20. Зв'язки між обігом речовин і енергії в екосистемі: Б – біомаса; А – асиміляція; В – відпад; Еа, Еб, Ев – потенціальна енергія, що їм відповідає. (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Як зазначено вище, кормові ланцюги можна поділити на два основних типи: пасовищні, які починаються із зеленої рослини і йдуть далі до тих, хто пасеться, та до хижаків (організмів, які поїдають тварин), та детритні, які розпочинаються з мертвої органічної речовини, ідуть до мікроорганізмів, які ними живляться, а потім – до детритофагів та їх хижаків. Кормові ланцюги тісно пов'язані, а їх переплетіння, як уже згадувалося, часто називають кормовою мережею (рис. 6.21).

Рис. 6.21. Компоненти екосистеми ставу: 1 – абіотичні субстанції розчинених поживних речовин; 2А – синузія вищих рослий; 2В – фітопланктон; 3-1A – первинні консументи бентосу; 3-1Б – первинні консументи зоопланктону; 3-2 – вторинні консументи; 3-3 – хижаки; 4 – деструктори. (доступно при скачуванні повної версії книжки)

У складному природному угрупованні організми, які одержують свій корм від рослин через однакову кількість етапів, належать до одного трофічного рівня. Наприклад, зелені рослини займають перший трофічний рівень (рівень продуцентів), травоїдні – другий (рівень первинних консументів), хижаки, що поїдають травоїдних, – третій (рівень вторинних консументів), а вторинні і третинні хижаки – четвертий і п'ятий рівні (рівень третинних і четвертинних консументів).
Слід підкреслити, – зауважує Ю.Одум, – що ця трофічна класифікація поділяє на групи не самі види, а їх типи життєдіяльності. Популяція одного виду може займати один і більше трофічних рівнів, залежно від того, якими джерелами енергії вона користується. Наприклад, водоплавні птахи живляться не лише дрібними тваринами, але й листям рослин чи зерном.
Сьогодні існує чимало моделей, які пояснюють розподіл енергії кормовими ланцюгами і кормовими мережами. Наприклад, Д.Ф.Оуен (1984) наводить такі дві моделі: Р.Л.Ліндемана, створену ще в 1942 р. і прийняту усіма екологами, і свою власну (рис. 6.22). До речі, ці схеми екосистем за змістом і обсягом відповідають параметрам біогеоценозу: це відкриті системи із власними межами.

Рис. 6.22. Модель передачі енергії в екосистемі Р.Л.Ліндемана. (доступно при скачуванні повної версії книжки)

◄ Потік енергії та продуктивність екосистеми (частина 2)

Зміст підручника "Кучерявий В.П.Екологія."

Потік енергії і продуктивність у кормових мережах (частина 2) ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Екологія

Загрузка...