Кучерявий В.П. Екологія - Кругообіг стронцію в природі

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Екологія

Кругообіг стронцію. У багатьох випадках у верхніх шарах ґрунту можна виявити 50-1000, рідше – 1-5000 ppm стронцію, природним джерелом якого є мінерали, зокрема, целестин (SrSO4) – мінерал класу сульфатів і стронціаніт (SrСО3) – мінерал класу карбонатів. Кількість стронцію в орних землях коливається в межах 8-400 ppm; із оганічними добривами в ґрунт може потрапити декілька десятків ppm.
Вперше інтерес до стронцію проявився в період перших атомних вибухів, а також аварій на атомних підприємствах і пов'язаних з ними радіаційним забрудненням ґрунтів і рослинності. Радіоактивні речовини, які утворюються в момент атомних вибухів, можуть переноситися на великі відстані і, поступово випадаючи, призвести до радіоактивного забруднення штучними радіоізотопами, яким є і стронцій (90Sr). Ізотопи стронцію вважають одними із найнебезпечніших, оскільки вони відрізняються тривалим (28 років) періодом напіврозпаду. Ступінь забруднення радіоактивним стронцієм ґрунтів корелює із рівнем атмосферних опадів, які й осаджують радіоактивний пил.
Стронцій (90Sr) має високу енергію випромінювання і здатність активно включатися в біологічний кругообіг. Характерна особливість стронцію – це досить повне його поглинання твердою фазою ґрунту, тому основна його кількість (80-90%) концентрується у верхньому шарі ґрунту (5-9 см). При цьому найбільшою сорбцією відрізняються ґрунти з високим вмістом гумусу, багатою фракцією намулу. Міграція продуктів розпаду залежить від міцності їх зв'язків з ґрунтом: у легких ґрунтах вони виражені краще, ніж у важких.
Вміст стронцію в рослинах коливається від кількох до десятків ppm. В окремих випадках трапляється його нагромадження в межах 1-169 ppm. Не встановлено, що природний стронцій є потрібним рослинному організму. Водночас є дані про позитивний вплив природного стронцію на врожайність яблук, підвищення цукристості плодів. Навіть при підвищеному вмісті він є малотоксичним для рослин, однак може зумовити некрози листя, головним чином старого.
Вміст природного стронцію в організмі тварин не перевищує 1 ppm в сухій масі. Найбільше його в м'яких тканинах. Він не зарахований до елементів, необхідних тваринному організму.
Природний стронцій є малотоксичним, проте при його надлишку виявлено різні порушення в організмі. Наприклад, витісняючи Са з кісткової тканини, він призводить до так званого "стронцієвого рахітизму".
Надзвичайно шкідливим для людини внаслідок своєї радіоактивності є 90Sr. Подібно до твердого стронцію він нагромаджується в кісткових тканинах, стає причиною їх руйнування і викликає недокрів'я (чи білокрів'я).
Концентруючись в ґрунті і осідаючи на поверхні листя, радіоактивний стронцій потрапляє в організм тварин. Головним джерелом отруєння людей є молоко і молочні продукти, м'ясо, зерно й овочі.

◄ Кругообіг свинцю в природі

Зміст підручника "Кучерявий В.П.Екологія."

Особливості кругообігу важких металів у лісових біогеоценозах (частина 1) ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Екологія

Загрузка...