Кучерявий В.П. Екологія - Поширення організмів

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Екологія

2.4. Поширення організмів

Поширенням організмів на земній кулі займається наука біогеографія. Біогеографічні дослідження почалися в основному в XVIII ст. і були спрямовані на вивчення рослинного і тваринного світу неєвропейських країн. Для становлення загальної екології важливе значення мали ті напрями, які розвивали екологічні концепції.
Розробку концепції ботанічної географії звичайно пов'язують з іменем німецького мандрівника і природознавця Олександра Гумбольдта (1769-1859). Коло його досліджень надзвичайно широке. Наприклад, він відомий як основоположник кліматології та вчення про фізіологічні типи рослин. В його всесвітньо відомій книзі "Ідеї до географії рослин" (1807) вперше показано залежність розподілу рослин за континентами від умов клімату, а також розкрита широтна (зональна) і висотна (поясна) диференціації рослинного покриву. Вчений вперше звернув увагу на особливості формування рослинних угруповань і назвав їх асоціаціями.
Слід зазначити, що науковим узагальненням О.Гумбольдта передували роботи його талановитих попередників. Одним з них був його вчитель К.Вільденов (1765-1812), який вперше висловив думку про те, що причини і закономірності сучасного поширення рослин можна встановити, вивчаючи їх поширення в минулі географічні епохи. Ця ідея покладена в основу сучасної історичної географії рослин. Другим його знаменитим попередником був російський академік Іван Лепьохін (1740-1802) – мандрівник і природознавець (чотиритомна праця "Щоденні записки подорожі..."). Зокрема, вчений вказував на залежність поширення рослин від клімату і на подібність гірських рослин і рослин північних широт.
Серед видатних основоположників біогеографії згадувалися вже імена Огюстена Декандоля і його сина Альфонса. Швейцарець О. Декандоль був почесним членом Петербурзької Академії наук, його перу належить сімнадцятитомна праця "Вступ в природну систему царства рослин", завершена сином. Альфонс Декандоль (до речі, член-кореспондент тієї ж Петербурзької Академії наук), вважається піонером історичної географії рослин і вчення про походження культурних рослин. В його монументальній двотомній праці "Географії рослин" (1855) вперше узагальнено накопичені ідеї та фактичні матеріали про поширення і розподіл рослин, на підставі чого були сформульовані закони географічного поширення сучасної рослинності. Недолік його капітальної праці – це відсутність елементу історизму, еволюційного підходу.
Еволюційні основи поширення рослин обґрунтував Ч.Дарвін у своїй праці "Походження видів", яка видана через чотири роки після "Географії рослин" – у 1859 р. Однак А. Декандолю пощастило уникнути згаданих недоліків у своїй пізнішій праці – "Походження культурних рослин" (1882).
Ч. Дарвін спеціально не розробляв проблем біогеографії. Однак спостереження й узагальнення, які мали важливе методологічне значення, покладені в основу розвитку теорії та практики біогеографії як науки. Вченому належить ідея про можливість заселення нових територій рослинами за допомогою вітру, а також перелітних птахів, морських течій тощо. Одночасно Ч.Дарвін намагається класифікувати перепони на шляху географічного поширення видів – так звані непрохідні кордони: гірські хребти, морські протоки, пустелі.
Не втратили актуальності до сьогодні праці Петра Палласа – академіка Петербурзької Академії наук, мандрівника, природознавця. Німець за походженням, він усе життя присвятив історико-географічним дослідженням флори і фауни Росії й України (праці "Флора Росії", "Зоогеографія" та ін.).
Виникнення екології як наукової дисципліни варто пов'язати з появою книги датського еколога і географа рослин Вармінга (1895) "Рослинні угруповання, нарис екологічної географії рослин". У цій праці показаний вплив факторів середовища на склад, структуру і функціонування рослинних угруповань. На початку XX ст. в Росії ці ідеї розвиває В.М. Сукачов, називаючи новий науковий напрям фітосоціологією.
Екологічний підхід до вивчення географії тварин спостерігаємо в працях американського дослідника Маріама (1890-1899). Досліджуючи поширення і розмноження тварин у Скелястих горах Північної Америки, він дійшов висновку, що цей процес залежить від суми ефективних
температур, необхідних тваринам для їх розмноження та розвитку. Він також виділив сім зон розмноження тварин: від арктичних до тропічних районів Америки.
Підсумком тривалих наукових досліджень з географії рослин і тварин стали праці двох німецьких вчених Ф. Даля (1921-1923) і Р. Гессега (1924), в яких вони розробили теорію толерантності і екологічної валентності. Ця концепція стала базою сучасного розуміння зв'язку організмів і середовища. Вона покладена в основу лісової типології, підвалини якої були закладені Г.Ф. Морозовим.

◄ Вплив умов середовища на організми

Зміст підручника "Кучерявий В.П.Екологія."

Дослідження популяцій ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Екологія

Загрузка...