Кучерявий В.П. Екологія - Екологічні дослідження в Україні

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Екологія

2.8. Екологічні дослідження в Україні

Перші спроби екологічного підходу до природоохоронної справи в Україні відомі ще з часів Ярослава Мудрого. В його "Руській правді" – правничому кодексі Київської Русі (початок XI ст.) – вже існувала чітка система правової оцінки використання ресурсів і передбачувалася кара за збитки, заподіяні довкіллю. За шкоду, заподіяну диким звірам і птахам, каралося так строго, як і за негідні вчинки щодо людини. Тому було багато в княжих лісах і степах дикого звіра, птахів та бджіл.
В часи Гетьманщини (XVI-XVIII ст.) ці природоохоронні традиції зберігалися і розширювалися. Як і в княжі часи, регламентуються охорона лісів і байраків, полювання, рибальство, бджолярство та садівництво.
У зібранні Малоросійських прав (1807 р.) дослівно сказано: "Хто соколине гніздо пошкодить, підрубає чи навмисно його скине, чи з собою молодих соколів забере ... і за лебедине гніздо, якщо б його хтось розкидав, чи яйця забрав, повинен заплатити ..." А ось як оберігалася екологічна ніша бобра: "Якби князівські, панські і шляхетські гони боброві давні спадкові були в іншого сусіда в маєтку, то цей власник, у чиїй землі вони будуть, не повинен сам і люди його старовинного поля доорювати до лігва так далеко, наскільки палицею можна кинути, так само сіножаті підкошувати і лози прочищати ... Чи хтось силою бобра поб'є, чи злодійськи забере, той за наругу, і скільки б їх забив, має платити. За чорного бобра чотири копи, а за карого дві копи просить".
Цікаво, що опис природи України, в якому викладено багато міркувань екологічного характеру, залишили після себе і француз Де Боплан (1600-1673) у праці "Опис України" і росіянин О. Пушкін ("Нарис історії України"). Велика заслуга в дослідженні українських чорноземів В.В.Докучаева (1846-1903), результати цих досліджень викладені в головній книзі вченого – "Руський чорнозем". Створений і очолюваний ним Ново-Александріївський інститут сільського господарства та лісівництва (нині Республіка Польща) став осередком інтенсивного розвитку ґрунтознавства. Ґрунт з того часу стає не просто пилом чи набором мінеральних елементів, а самостійним тілом природи. Пізніше В.І.Вернадський, який, до речі, розпочинав свій шлях у науці як ґрунтознавець, назве його "біокосним".

АРІСТОТЕЛЬ (384-322 до н.е.) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

БЕКЕТОВ Андрій Миколайович (8. XII.1825-14. V ІІ.1902) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

ВЕРНАДСЬКИЙ Володимир Іванович (12. ІІІ.1863-6.1.1945) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

ВИСОЦЬКИЙ Георгій Миколайович (19. II.1865-6. IV.1940) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

ГАМАЛЕЯ Микола Федорович (5.ІІ.1859-29.ІІІ.1949) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

ГЕККЕЛЬ Ернст (16. ІІ.1834-9. VIII.1919) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

ГЕКСЛІ Томас Генрі (4. V.1825-20. VI.1895) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

ГІППОКРАТ (460-377 до н.е., за іншими даними 356 до н.е.) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

ГУМБОЛЬДТ Олександр Фрідріх Вільгельм (14. IX.1769-6. V.1859) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

ДЕКАНДОЛЬ Огюстен Шрам (4.ІІ.1778-9.ІХ.1841) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

ЗАБОЛОТНИЙ Данило Кирилович (28.ХІІ.1866-15.ХІІ.1929) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

КОХ Роберт (11. XII.1843-27. V.1910) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

ЛЕПЬОХІН Іван Іванович (21. IX .1740-18. IV .1802) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

ЛІБІХ Юстус (12. V .1803-18. IV .1873) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

ЛІННЕЙ Карл (23. V .1707-10.1.1778) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

МОРОЗОВ Георгій Федорович (7.1.1867-9. V .1920) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

ПАЛЛАС Петр Симон (22.ІХ.1741-8.ІХ.1811) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

ПОГРЕБНЯК Петро Степанович (10. VII .1900-25. VII .1976) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

ПФЕФФЕР Вільгельм (9.ІІІ.1845-31.І.1920) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

РЕЙ Джон (29. XI .1627-17.1.1705) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

РУЛЬЄ Карл Францович (20. IV .1814-10. IV .1858) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

СЕВЕРЦОВ Микола Олексійович (5.ХІ. 1827-7. II .1885) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

СУКАЧОВ Володимир Миколайович (7. VI .1880-9. II .1967) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

ТЕОФРАСТ (Феофраст, справжнє ім'я Тіртам) (бл. 372 – бл. 287 до н.е) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

ТІМІРЯЗЄВ Климент Аркадійович (3. VI .1843-28. IV .1920) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

ХОЛОДНИЙ Микола Григорович (22. VI .1882-4. V .1953) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

ТУРНЕФОР Жозеф Піттон де (5. VI .1656-28. XII .1708) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Виходячи з вчення Г.Ф.Морозова про ліс як "географічне середовище" та В.В.Докучаева про землю як "історичне тіло", в Україні успішно розвивалися на екологічній основі лісова типологія (Алексеев, Погребняк, Воробйов, Остапенко, М'якушко, Герушинський, Молотков, Пастернак, Парпан, Гаврусевич), лісова фітоценологія (Шеляг-Сосонко, Гончар), фітоценологія альпійських лук (Малиновський), міська фітоценологія (Саломаха), криптоіндикація (Кондратюк), біогеоценологія (Голубець), созологія (Стойко), степове лісорозведення (Висоцький, Бельгардт, Травлєєв), фітомеліорація (Б'яллович, Лаптев, Кучерявий), раціональне лісокористування (Генсірук), дендрохронологія (Коліщук) та ін. В повоєнний період велика увага українських екологів була спрямована на вивчення техногенних і урбогенних впливів на природні екосистеми (Ількун, Тарабрін, Кондратюк, Кучерявий).
Враховуючи розмаїття в Україні ландшафтних зон і екосистем – морських, гірських, степових, лісових, болотних – і одночасний вплив на них сучасного антропогенного середовища – техногенного й урбогенного, виникає потреба розробки науково обгрунтованих засад соціально-екологічної політики, залучення широкого кола науковців, практиків і громадськості до її реалізації.

◄ Дослідження біогеоценозів

Зміст підручника "Кучерявий В.П.Екологія."

Аутекологія. Екологічні фактори та їх класифікація ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Екологія

Загрузка...