Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія: Тлумачний словник - Посушлива зона, рекреаційна зона, санітарно-захисна зона, селитебна зона, зональність, географічні зони

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Екологія

З

ЗОНА ПОСУШЛИВА, зона напіваридна – 1) територія в межах зон степу й лісостепу, де періодично настають посухи; 2) територія з напівсухим, напіваридним кліматом (пустелі помірних широт).
ЗОНА РЕКРЕАЦІЙНА (від лат. recreatio – відновлення), зона відпочинку – частина простору середовища природного, призначена для відпочинку й туризму. З. р. зазвичай розташовані в межах зон зелених.
ЗОНА САНІТАРНО-ЗАХИСНА – простір із рослинністю (завширшки від 50 м до кількох кілометрів), що відділяє пром. об'єкти від житлових масивів, передбачений для охорони здоров'я людей.
ЗОНА СЕЛИТЕБНА , житлова зона – район населеного пункту, в межах якого розміщено житлові будинки й де заборонено будівництво будь-яких підприємств, що забруднюють довкілля.
ЗОНАЛЬНІСТЬ – закономірність диференціації земної поверхні на зони за клімат., біогеогр. та ін. особливостями у зв'язку з переважно широтним розподілом сонячного тепла. З. притаманна більшості компонентів і процесів прир. комплексів – клімат., гідрол., геохім., геоморфол. процесам, грунту й рослинному покриву, тваринному світові. Див. також Зональність географічна.
ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА – осн. закономірність диференціації геогр. оболонки Землі, що проявляється в певній послідовній зміні поясів природних і зон географічних від екватора до полюсів, яка пов'язана з нерівномірним розподілом сонячного тепла залежно від геогр. широти. На З. г. впливають також розташування материків та океанів, характер рельєфу. Розрізняють З. г. горизонтальну – широтний розподіл зон географічних – та вертикальну (вертикальну поясність) – розподіл зон у гірській місцевості залежно від висоти. Див. також Зони географічні.
ЗОНИ ГЕОГРАФІЧНІ, зони ландшафтні, природні зони суші – великі територіальні підрозділи геогр. оболонки Землі, що характеризуються переважанням одного спільного типу ландшафту й формуються під впливом здебільшого одного типу клімату. Простягаються у вигляді широких смуг, які закономірно змінюють одна одну в межах поясів фізико-географічних. Кожній З. г. притаманні певні типи грунтів, водний режим, рослинність і тваринний світ. Найхарактернішою ознакою З. г. є рослинний покрив, за яким більшість зон дістали свої назви. На суходолі виділяють такі З. г.: в арктичному й антарктичному поясах – зони арктичних та антарктичних пустель; у субарктичному й субантарктичному поясах – тундрову, лісотундрову й океанічних лук; у помірних поясах – зони океанічних лук; лісові, лісостепові, степові, напівпустель і пустель; у субтропічних поясах – лісові, лісів і чагарників, лісостепові, степові, напівпустель і пустель; у тропічних поясах – зони вологих лісів, рідколісся, сухих лісів і саван, напівпустель і пустель; у субекваторіальних поясах – лісові, саван і рідколісся; в екваторіальному поясі – лісову зону. Для гірських районів характерна поясність висотна.

◄ Зона екологічного ризику, захисна зона, кліматична зона, курортна зона, зона песимуму, охоронна зона

Зміст підручника "Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В.Екологія: Тлумачний словник."

Зообентос, зоомаса, зоопарк, зоопланктон, зоофаги, зоофілія, зоохорія, зооценоз, зооциди, зрошення, зсув ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Екологія

Загрузка...