Піраміда чисел, планктон, плейстон, поверхнево-активні речовини, планетарна роль рослинності, плодючість тварин

П

ПІРАМІДА ЧИСЕЛ, Елтона піраміда – графічна модель розподілу чисельності популяцій у ланцюгах живлення екосистеми (біогеоценозу), основою якої слугує перший трофічний рівень, тобто чисельність продуцентів; на кожному наступному рівні консументів (першого, другого й т. д. порядку) чисельність популяцій зменшується. Іноді П. ч. можуть бути оберненими (так, улітку в лісах помірних широт кількість особин рослин набагато менша, ніж їх споживачів).
ПІРАМІДИ БІОМАС ПРАВИЛО – сумарна маса рослин більша, ніж біомаса фітофагів і травоїдних, а маса останніх перевищує масу хижаків. У деяких випадках (у морях, океанах) піраміда біомас може бути оберненою – маса фітопланктону значно менша від маси зоопланктону.
ПІРАМІДИ ЕНЕРГІЙ ПРАВИЛО – під час переходу з нижчого трофічного рівня на вищий втрачається близько 90% енергії. Більша частина енергії йде на підтримання процесів життєдіяльності на кожному трофічному рівні, а до вищих рівнів надходить мінімум продукції первинної валової.
ПІРАМІДИ ЧИСЕЛ ПРАВИЛО – загальна кількість особин, які беруть участь у ланцюгах живлення, з кожною ланкою зменшується. Відхилення від класичної піраміди чисел можна спостерігати у водних біоценозах та за умови включення в ланцюги живлення паразитів. Такі піраміди – найтиповіші в природі.
ПЛАНЕТАРНА РОЛЬ РОСЛИННОСТІ – роль рослинного покриву в житті планети, що полягає в акумуляції енергії сонячної, утилізації вуглекислого газу та збагаченні атмосфери киснем завдяки фотосинтезу, участі рослин у ґрунтоутворенні, міграції хімічних елементів земної кори.
ПЛАНКТОН (від гр. planktos – ширяючий, блукаючий та on – живе) – сукупність мікроскоп, організмів, які населяють водну товщу морів та прісноводних водойм і не здатні протистояти перенесенню їх течіями. До складу П. входять рослини – фітопланктон і тварини – зоопланктон (водорості, найпростіші, деякі ракоподібні, молюски). Див. також Бентос, Нектон, Плейстон.
ПЛЕЙСТОН (від гр. pleystikos – плавний та on – живе) – сукупність водяних організмів, які населяють поверхневий (до глибини 15 м) шар води; можуть триматися на поверхні води або перебувати в напівзануреному стані (Наприклад, саргасові водорості, ряска, деякі медузи).
ПЛОДЮЧІСТЬ ТВАРИН – 1) еволюційно сформована здатність тварин давати властивий кожному виду приплід, який у норм, умовах компенсується прир. смертністю; 2) репродуктивний потенціал; 3) величина приплоду в с.-г. тварин. П. залежить не лише від спадкових властивостей організму, а й від екол. умов: забруднення середовища пестицидами, ін. стійкими хім. сполуками, забруднення шумове та світлове, фактори неспокою істотно знижують П. домашніх і диких тварин.
ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР) – хім. сполуки, переважно синт., здатні нагромаджуватися в місцях зіткнення двох середовищ (води й повітря) і значно знижувати їхній поверхневий натяг. Молекули ПАР водночас містять ліпофільні й ліпофобні групи, що різняться за інтенсивністю взаємодії з мембранами клітин і компонентами навколишнього середовища. ПАР широко застосовуються в промисловості, с. г., медицині, побуті, їх використовують у виробництві мийних засобів – детергентів, у зв'язку з чим вони є одним із найпоширеніших хім. забруднювачів водойм, у т. ч. джерел госп.-питного водокористування. У зв'язку з цим особлива увага приділяється виробництву ПАР із лінійною структурою молекул, які легко піддаються біол. деградації в прир. умовах.