Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія: Тлумачний словник - Припливи й відпливи, природа, природний потенціал, природно-заповідний фонд України...

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Екологія

П

ПРИПЛИВИ Й ВІДПЛИВИ – періодичні коливання рівня моря (морські П. й в.), зумовлені силами гравітації. Під впливом цих сил відбуваються також деформація твердого тіла Землі (земні П. й в.) та коливання атм. тиску (атмосферні П. й в.). За періодичністю П. й в. поділяються на півдобові (найпоширеніші), добові та змішані. їхні амплітуда й характер залежать від взаємного розташування Землі, Сонця й Місяця, від геогр. широти, глибини моря та ін. Енергія П. й в. – джерело електроенергії.
ПРИРІСТ БІОМАСИ – кількісне збільшення живої речовини організму, популяції, угруповання чи біоценозу, віднесене до одиниці часу. Виражається в одиницях маси на одиницю площі.
ПРИРІСТ НУЛЬОВИЙ – практична рівність народжуваності та смертності, що зумовлює стабільність чисельності популяції.
ПРИРІСТ ПОПУЛЯЦІЇ – різниця між народжуваністю та смертністю в популяції. Може бути як додатним, так і від'ємним (зменшення).
ПРИРОДА – 1) у широкому розумінні (П. – з великої літери) – весь матеріально-енергет. та інформаційний світ Всесвіту; об'єктивна реальність, результат евол. розвитку матеріального світу, що існує незалежно від свідомості людини. Людство – також частина П., хоча традиційно протиставляється їй; 2) (П. – з малої літери) – сукупність прир. умов існування людського суспільства; об'єкт правової охорони; 3) сукупний об'єкт природознавства.
ПРИРОДНА СИСТЕМА (від гр. systema – ціле, складене з частин) – система, що складається з прир. структур та утворень (Наприклад, популяція, біогеоценоз, біом, біосфера).
ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – див. Середовище природне.
ПРИРОДНИЙ ПОТЕНЦІАЛ (від лат. potentia – сила) – міра потенційної здатності якоїсь природної системи (біогеоценозу, прир. об'єкта й т. д.) задовольняти окремі чи взяті в комплексі екол.-соц. та соц.-екон. потреби суспільства. Про П. п. тієї чи ін. території судять в основному за ступенем різноманітності її природних умов, набором, кількісним і якісним складом та доступністю ресурсів природних, відповідністю показників якості середовища природного чинним нормам і стандартам.
ПРИРОДНІ БАГАТСТВА в широкому розумінні – блага природи, що слугують інтересам і потребам людини; у вузькому – сукупність ресурсів природних як джерела матеріального виробництва.
ПРИРОДНІ ЗОНИ СУШІ – те саме, що й Зони географічні.
ПРИРОДНІ РЕСУРСИ – див. Ресурси природні.
ПРИРОДНІ УМОВИ – сукупність організмів, факторів, сил, прир. тіл та явищ, що існують поза діяльністю людини і впливають на ін. прир. тіла, явища та життєдіяльність ін. організмів і людського суспільства.
ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД (від фр. fond – основа) – сукупність прир. об'єктів та комплексів, вилучених із госп. або рекреаційного використання й наділених режимом заповідання.
ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ – ділянки суходолу й водойм, прир. комплекси та об'єкти яких мають особливу екол., наук., естетичну та ін. цінність для збереження різноманітності ландшафтів, генофонду видів, підтримання екологічної рівноваги. Відтворення й використання територій, які є нац. надбанням, здійснюються згідно із Законом України про природно-заповідний фонд (1992). Мережа П.-з. ф. У. налічує 728 територій та об'єктів загальною площею 2354 тис. га (3,3% території України).

◄ Порядок денний ХХІ століття, посуха, посухостійкість рослин, предмет досліджень екології, поясність, потік речовин та енергії

Зміст підручника "Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В.Екологія: Тлумачний словник."

Раціональне природокористування, природоохоронні заходи, пристосовуваність, прогнозування, природоохоронне виховання ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Екологія

Загрузка...