Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія: Тлумачний словник - Синекологія, синойкія, синузія, система сапробності, сланики, смертність, смог, смерч

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Екологія

С

СИНЕКОЛОГІЯ (від гр. syn – разом та екологія) – розділ екології, що вивчає багатовидові угруповання організмів (біоценози, екосистеми), шляхи їх формування та взаємозв'язки з довкіллям. Пор. Аутекологія.
СИНОЙКІЯ (від гр. syn – разом та oikos – дім, житло), синейкія – один із видів співжиття організмів в угрупованнях, що часто обмежується спільним місцеперебуванням без передавання речовини та енергії (Наприклад, проживання мохів та лишайників на стовбурах дерев, деяких тварин – у схованках ін. тварин).
СИНУЗІЯ (від гр. synusia – спільне перебування, угруповання) – екологічно й просторово відокремлена частина фітоценозу, що складається з рослин однієї або кількох близьких життєвих форм (Наприклад, дерева, чагарники, мохи, водорості на стовбурах), пов'язаних між собою спільними вимогами до середовища проживання, яке часто створюється самою сукупністю організмів, котрі утворюють С.
СИСТЕМА БІОКОСНА – див. Біокосна система.
СИСТЕМА ПРИРОДНА – див. Природна система.
СИСТЕМА ПРИРОДНИХ ОХОРОНЮВАНИХ ТЕРИТОРІЙ (від гр. systema – ціле, з'єднане, сукупність) – мережа особливо охоронюваних прир. територій, що забезпечує підтримання екологічної рівноваги в межах великого регіону.
СИСТЕМА САПРОБНОСТІ – групування організмів (бактерій, водоростей, личинок комах, рачків) у водоймах за їхнім видовим складом та кількістю, що дає змогу судити про ступінь забруднення води. С. с виконує, т. чин., функцію біоіндикації і використовується поряд із хім. та біохім. індикаторами для характеристики якості води.
СИСТЕМА СТАНДАРТІВ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРИРОДИ – комплекс взаємопов'язаних стандартів, спрямованих на збереження, відновлення та експлуатацію природних ресурсів раціональну.
СЛАНИКИ, стелюхи – низькорослі форми дерев, рідше – чагарників, що адаптовані до несприятливих умов довкілля. Поширені в тундрі, на морських узбережжях і т. д.
СМЕРТНІСТЬ – число особин, які померли або загинули в популяції за одиницю часу.
СМЕРТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – загибель особин у даних умовах середовища. Змінюється залежно від умов довкілля та стану популяції. Часто С. є. наводиться в порівнянні з теоретичною мін. смертністю – сталою величиною, що характеризує загибель особин в ідеальних (оптим.) умовах, коли макс. тривалість життя збігається з фізіол. тривалістю.
СМЕРЧ – атм. вихор, що обертається (з віссю, близькою до вертикалі) зі швидкістю 50... 100 м/с. Виникає в грозовій хмарі й поширюється до земної поверхні. Має вигляд стовпа з лійкоподібним розширенням знизу вгору. Утворюється в умовах сильної нестійкості стратифікації в атмосфері в жарку пору року й переміщується зі швидкістю 10...20 м/с. Супроводжується грозою, дощем, градом; спричиняє величезні руйнування, особливо в населених пунктах, лісах. Розрізняють пилові, піщані та водяні С.
СМОГ (англ. smog, від smoke – дим та fog – туман), туман фотохімічний – видиме сильне забруднення повітря, що характеризується поєднанням частинок пилу, краплин туману, газоподібних полютантів і диму. Гранично шкідливий ступінь забруднення атмосфери. Головне джерело С. – продукти згоряння вугілля, мазуту, солярової оливи, вихлопи автотранспорту. С. викликає подразнення очей, горла, ядуху, розвиток бронхіальної астми, емфіземи легень та ін., часто спричиняє передчасну смерть міських жителів.

◄ Природне середовище, СЗЗ, сидерація, симбіоз, симбіонти, синейкія

Зміст підручника "Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В.Екологія: Тлумачний словник."

Созологія, солевитривалість рослин, солоність води, солонці, солончаки, сорбенти, соціоекологія, спадковість, спалах чисельності, спелеофауна, сплячка, спосіб життя ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Екологія

Загрузка...