Кучерявий В.П. Екологія - Кліматичні фактори. Промениста енергія, температура як екологічний фактор

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Екологія

3.2. Кліматичні фактори
3.2.1. Головні фактори клімату
3.2.1.1. Промениста енергія

Промениста енергія, або сонячна радіація, є основним джерелом життя на Землі. Якщо не брати до уваги невеликої кількості енергії, яка йде від розпечених надр земної кулі, то вся енергія, отримувана поверхнею Землі, надходить від Сонця. Від нього до Землі доходить потік променів, довжина хвиль яких становить від менше тисячної ангстрема (1А=10-8 см) до декількох тисяч метрів. З екологічної точки зору лише інфрачервоні, видимі і ультрафіолетові промені відіграють біологічну роль.
Кількість променистої енергії, яка проходить через атмосферу, є практично постійною: 1,98 до 2 кал/см кв·хв, або 5·1020 ккал в рік на всю земну кулю. Цю величину називають сонячною сталою.
Частина радіації, відбита від хмар, надходить до космічного простору, не доходячи до поверхні Землі. Інша частина, яка становить приблизно 20% інфраструктурної частини спектра, поглинається водяними парами і бере участь у нагріванні повітря. Озон поглинає більшу частину ультрафіолетового проміння. Решта променів досягає поверхні Землі або в формі прямої, або ж розсіяної радіації.
Розсіяна радіація зумовлена, з одного боку, молекулами атмосферних газів (це й надає небу блакитного кольору), з іншого – твердими частинами, що надає небу білуватого або сіруватого відтінку, особливо над великими містами.
Кількість радіації, яка доходить до поверхні Землі, залежить від кута падіння сонячних променів і прозорості атмосфери, від дня чи ночі (рис. 3.4). Протягом чотирьох літніх місяців помірно-холодна зона (48-52 п.ш.) одержує 36 ккал/см кв сонячної енергії, а протягом року – 54,7 ккал/см кв.

3.2.1.2. Температура

Ознайомлення з річними ізотермами планети, які розташовані паралельно екватору, дає уявлення про температурний режим земної кулі. Північна півкуля тепліша південної, а термічний екватор знаходиться майже весь у північній півкулі. Середньорічні ізотерми 30° проходять лише в північній і центральній Африці, у зв'язку з чим цей материк вирізняється жарким кліматом.
У тропічних районах добові коливання температури перевершують річні (тобто різницю між середніми температурами найтеплішого і найхолоднішого місяців), що визначає важливі біологічні наслідки: в широколистяних дощових лісах різноманіття життя досягає максимуму. В позатропічних районах, навпаки, тепловий режим протягом року виражений чітко: в північній півкулі січень найхолодніший місяць, а липень, навпаки, найтепліший; в південній півкулі спостерігаємо протилежне. Врахування цих крайніх температур у біології є дуже важливим.

Рис. 3.4.Денний (а) та нічний (б) баланс випромінювання. (доступно при скачуванні повної версії книжки)

У південній півкулі, більша частина якої зайнята океаном, ізотерми січня і липня майже прямі. В північній півкулі, навпаки, наявність потужних материкових мас сильно порушує хід ізотерм.
Наприклад, січнева ізотерма 0° практично перетинає Європу в напрямку північ-південь від 46° до 71° північної широти, а вздовж 60-ї паралелі середня температура змінюється від +50°С на півдні Норвегії до -38°С в Сибіру, що становить різницю в 43°.
Річним ізотермам відповідають ті чи інші біоми наземної рослинності (рис. 3.5). Відправною точкою у їх розмежуванні і розпізнанні є життєві форми – біоморфи рослинності (трави, чагарники, листопадні і хвойні дерева тощо).

Рис. 3.5. Класифікація типів рослинності за методом Р. Уіттекера, накладена на співвідношення середньої річної температури і суми опадів. (доступно при скачуванні повної версії книжки)

◄ Антропогенні фактори впливу на середовище

Зміст підручника "Кучерявий В.П.Екологія."

Кліматичні фактори. Освітлюваність, відносна вологість і опади як екологічні фактори ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Екологія

Загрузка...