Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи сучасної екології - Quo vadis? Особливості сьогодення і картинки минулого (частина 4)

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Основи сучасної екології

Чоловіки змушені були долучатися до по-справжньому важкої щоденної праці вже на самому початку рільництва. Зерна стало багато, а тому вже й чоловікам довелося зранку до ночі розтирати його качалками. До цього додалася трудомістка робота з обробки ріллі й збирання врожаю.
Там, де жінки витривало працювали тисячоліттями, чоловіки здалися дуже швидко. Отож вони звернулися до винахідництва. Обстеживши всі території, вони полонили рогату худобу, відібрали найтупішу й найпокірливішу (маса мозку одомашнених тварин приблизно на третину менша, як в аналогічних за розмірами неодомашнених). Утім, знайдено незаперечні докази того, що мисливці минулого будували довгі стіни, які примушували тварин рухатися до звуження, яке було пасткою-урвищем чи невеликим замкненим простором, в якому утримували чималу групу тварин. Цим мисливці забезпечували себе їжею на тривалий час, а також мали можливість відібрати серед здобичі "найбільш перспективну та слухняну". Винайдення рала дало змогу використати полонених тварин на найважчих польових роботах.
Інший великий напрям винахідництва стосується механізації перетворення зерна на борошно. Саме природна непристосованість чоловіків до одноманітної і важкої ручної праці стала основним стимулятором винайдення ними спершу ручного млина, пізніше – безлічі його різновидів, які приводилися в рух тваринами, потоком води або вітром.
Та найвищим досягненням чоловічої творчості були все ж таки науки, писемність і різні види мистецтва. Щоправда, їх розквіт наставав лише у великих аграрних соціумах.
Сучасні досягнення наук про людину засвідчили, що продуктивність і здібності її мозку достатні для одноособового керування кількома сотнями людей свого роду. У цьому разі не обов'язково винаходити письмо і мати спеціалізований на управлінні прошарок населення.
А от у багатотисячних аграрних об'єднаннях забезпечення стійкості й великої тривалості їх існування стає можливим лише за умови виникнення культури, науки й освіти.
Історія людства засвідчила, що науково-освітній комплекс обов'язково виникав і розвивався в усіх куточках Землі, де товарне аграрне виробництво утверджувалося і процвітало впродовж кількох поколінь. Блискуче писав про це у своїх працях француз Фернан Бродель – один з перших науковців, хто розпочав дослідження минулого з позиції розвитку технологій та інструментів (матеріальної культури), а не розгортання воєн, убивств і перманентної підступної боротьби "видатних лідерів" за право зайняти вершину тих пірамід, якими були аграрні суспільства.
Тут ми ризикнемо висловити власне припущення про велику поширеність штучних споруд пірамідальної форми практично на всій поверхні Землі. На наш погляд, неодноразове спорудження різних варіантів пірамід символізувало в очах тих, хто примушував підвладних споруджувати ці геометричні тіла з каменю і грунту, найбільш промовисте для оточення свідчення їх найвищого становища в суспільстві. Мабуть, можна навіть довести, що висота пірамід була пропорційна лише абсолютній кількості членів того соціуму, який приступав до їх спорудження.
Саме на момент утвердження стабільних аграрних соціумів припадає винайдення людьми одразу великої групи монотеїстичних релігій, завданням яких було насамперед забезпечити покору нижчих рівнів суспільства, переконати їх у тому, що саме пірамідальна структура з її яскравою нерівноправністю членів є ідеалом суспільного устрою, єдино можливим і прийнятним варіантом.
Водночас велися й експерименти з різними варіантами суспільного устрою. Це, як відомо, було характерно для регіону Середземномор'я. У результаті було створено основи правового і демократичного суспільства. Щоправда, як, скажімо, в Афінах періоду їх розквіту – лише для вільних і повноправних громадян, а не для рабів. Останніх практично в усіх найуспішніших і найвідоміших цивілізаційних осередках періоду домінування аграрного соціуму завжди було в кілька разів більше, ніж вільних громадян.

◄ Quo vadis? Особливості сьогодення і картинки минулого (частина 3)

Зміст підручника "Корсак К.В., Плахотнік О.В.Основи сучасної екології."

Quo vadis? Особливості сьогодення і картинки минулого (частина 5) ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Основи сучасної екології

Загрузка...