Корсак К.В., Плахотнік О.В.

Основні світові процеси і тенденції розвитку (частина 14)

45. Конкурентний вплив на суперників з нахабно-військового поступово стає "нечесно-хитрим" (приклад – допомога з боку емісарів зі США розвинути в наших учнів високі здібності до "критичного мислення", яке в цьому разі є відверто антинауковим).
46. Серйозна загроза "деперсоналізації" не лише вищих, а й нижчих рівнів освіти шляхом значного зменшення обсягу і значення особистіших контактів у парі "педагог – учень".
47. Посилення "інформаційного шуму" і постійне ускладнення знаходження особливо корисної, систематизованої і нової інформації у морях псевдо- й антинаукової графоманської продукції. Інтернет ще надто недосконалий і не дає змоги швидко й успішно знаходити необхідне. Ще менше він надається до систематичної самоосвіти – його творці нині мають зовсім інші пріоритети.
48. Постійне підвищення мобільності великих мас населення й збільшення відсотка іммігрантів – представників віддалених країн і культур. Через це у щораз більшій кількості мононаціональних країн чи місцевостей освітні заклади постають перед серйозною проблемою внаслідок появи значної кількості дітей, які не знають мови навчання.
49. Продовжує існувати і навіть розвиватися тенденція посилення вразливості антропогенного середовища. Полегшується його пошкодження природними чинниками – бурями, ураганами, повенями та ін. Для вирішення цієї проблеми потрібно звернутися до нових наук і високих технологій, адже закони природи дають змогу точно передбачити момент землетрусу чи початок вулканічного виверження.
50. Серед наслідків спільного впливу глобалізації, інформатизації та демократизації – тенденція поступового формування наддержавних законодавчих і адміністративних структур (приклад – Європейський Союз та ін.). У більш віддаленій перспективі це має привести до появи "всепланетного уряду" і перетворення ООН на всепланетний парламент. Намагання США стати неконтрольованим "керівником світу" шкідливе насамперед для самих американців.

Сподіваємося, що наведений виклад світових процесів буде корисним матеріалом, на основі якого читачі зможуть дійти власних висновків щодо стратегії і тактики своїх дій у швидкозмінних умовах нашого сьогодення. Бажано – рухатися до вищої автономії, відповідальності і толерантності, утверджуватися й самореалізовуватися через розширення власної професійної компетентності, а не шляхом накопичення гори грошей, акцій чи шмаття "від Версачі" й автомобілів престижних марок.
Схожа система індивідуальних пріоритетів "зразка XXI століття" завершує своє формування в Данії та кількох інших невеликих країнах, які не мають світових чи континентальних амбіцій і не намагаються чимось вразити одразу весь світ. На їхніх теренах вважається помилковою гонитва за суто матеріальним. Громадська думка прихильна до тих, хто використовує вільний час та інші ресурси не на безглузді марноти, а на підвищення власного інтелекту і професійної компетентності.
На наш погляд – гідний взірець для запозичення.
Саме на це й потрібно орієнтувати діяльність сучасних освітніх систем.