Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи сучасної екології - Поняття Закон у природничих і гуманітарних науках

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Основи сучасної екології

2.5. Поняття "закон" у природничих і гуманітарних науках

Історично склалося так, що у нас термін "наука" має дуже широке значення, охоплюючи всі сфери практичних і теоретичних досліджень різноманітних об'єктів. Відтак, ми й досі однаково "науковими" вважаємо фізику й біологію, літературознавство і політологію.
У розвинених країнах термін "наука" (science) застосовують лише для позначення "точних" сфер знань, де інформація одержується через вимірювання, багатократно перевіряється і вільна від суб'єктивізму. На Заході "неточні" науки позначають термінами "arts" і "humanities".
Зауважимо, що нещодавно керівництво Європейського Союзу проголосило, що Союз має намір будувати "суспільство знань", формуючи для цього його основу – "економіку знань". Для цього довелося однозначно записати у законах – "знаннями потрібно називати лише те, що дають точні науки і що спроможне втілитися у високі і нанотехнології". Це уточнення дає змогу не лише чіткіше означити головний вектор соціально-економічного розвитку, а й розвести у фінансових документах потоки ресурсів, виокремити ті, що визначають прогрес, конкурентоспроможність і світове лідерство.
З огляду на зазначене для нас особливо важлива та обставина, що всі види наук – як природничо-математичні, так і гуманітарні – намагаються підвищити своє реноме і можливості знаходженням, формуванням і використанням "законів".
Та існує ще одна сфера, де законів – тисячі і навіть десятки тисяч. Йдеться про правничу сферу – про законодавство. Адже кожна сучасна країна обов'язково має свою систему "законів". Ця "гучна" і приваблива назва приховує той факт, що вони є лише домовленостями чи угодами, порушення яких окремими (чи багатьма, як у сучасній Україні) особами трапляються щодня і мало не на кожному кроці.
Принципово інша природа законів природничих наук (математики, фізики, хімії тощо). їх не можна порушити навіть за найбільшого бажання. Не можна й відмінити (чи змінити) жодного із законів фізики чи хімії голосуванням у парламенті чи на загальних зборах Академії наук. Отже, лише головні здобутки природничих (точних) наук мають повне право називатися законами.
Закони екології також належать до природничих і їх так само не можна змінити чи відмінити. Задля виживання людство повинно їх знати і беззастережно виконувати.

У науково-популярних книгах з екології можна зустріти гранично скорочений і надмірно спрощений варіант формулювання екологічних законів, який належить американцю Б. Коммонеру (1971):
все пов'язане з усім;
• все мусить кудись діватися;
• природа "знає" краще;
• ніщо не минається даремно (за все треба платити).

Тут загалом правильно відтворено "дух" справжніх екологічних законів, але таке спрощення мало що дає для практичного вирішення реальних проблем у відносинах людства з довкіллям. Втім, формули Коммонера можна використати у процесі екологічного виховання.
Тому ми не будемо брати приклад з інших авторів, які обмежуються обговоренням правил Коммонера і наведенням кількох їх проявів.
Наша мета – викласти закони екології, які були б і точними, і ефективними під час різноманітних практичних застосувань.
На жаль, закони екології не можна звести до кількох, виклавши небагатьма рядками. Внаслідок дуже великої складності об'єктів вивчення екології і ще більшої – взаємозв'язків між ними, а також перебування екології у стані швидкої "розбудови" законів, принципів і правил загального застосування у ній дуже багато.
Авторам не відомі підручники з екології, де б усі ці закони і принципи були викладені без скорочень, адже, за підрахунками деяких фахівців, їх налічується аж 99 (!). Вони поділяють їх на п'ять основних груп: структурних – 16, функціональних – 38, еволюційних – 16, міжсистемних – 13. Дещо окремо стоять два інтегральні закони і. 14 емпіричних наслідків (правил).
З огляду на щойно сказане ми змушені визнати, що не зможемо викласти у цій книзі всіх відомих науці законів. Відмовимося і від їх переліку, бо навіть з короткими поясненнями вони, на нашу думку, не створять у читачів цілісного уявлення про здобутки екології та способи їх застосування.
Використаємо надалі метод селекції та узагальнення, віддаючи перевагу тим законам, які або мають найбільшу сферу дії, або стосуються найважливіших процесів взаємодії та змін малих і великих екосистем. У центрі нашої уваги залишатиметься людина з її щоденними турботами і працею, а також людство з усіма загрозами його існуванню.

◄ Об'єкти дослідження й основні поняття екології

Зміст підручника "Корсак К.В., Плахотнік О.В.Основи сучасної екології."

Найзагальніші закони сучасної екології. Закон збереження маси. Закон збереження енергії ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Основи сучасної екології

Загрузка...