Кучерявий В.П. Екологія - Поняття про мікроклімат лісу

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Екологія

3.2.2.2. Поняття про мікроклімат лісу

Клімат підпологового простору лісу називають мікро-, або фітокліматом. Які ж фактори формують лісовий фітоклімат?
По-перше, світло, а точніше його кількість, яка проходить крізь крони дерев (рис. 3.10). У лісах помірної зони освітлюваність поверхні ґрунту може становити до 2% освітленості відкритої ділянки; в тропічному лісі вона може коливатися у межах 0,1-1%. Інтенсивність освітлення підпологового простору в хвойному лісі майже не змінюється, а в листяному має в основному сезонний характер.

Рис. 3.10. Залежність напруження і спектрального складу світла від ступеня зімкнутості крони: А – при розсіяному світлі; Б – при повному освітленні; 1 – червоне проміння, 2 – зелене, 3 – голубе. (доступно при скачуванні повної версії книжки)

По-друге, термічний режим. Середньорічна температура в лісі нижча, ніж на сусідніх територіях, не покритих лісом. Різниця між мікрокліматом сосняків і відкритого простору наведена в табл. 3.2.

Таблиця 3.2. Мікроклімат сосняків і відкритого простору (Брюховицький лісопарк поблизу Львова, липень) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Рис. 3.11. Вертикальний розподіл температури повітря у добовому циклі у лісі. (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Рис. 3.12. Розподіл відносної вологості повітря у лісі. Т1 – ранковий тип із сильним пересиханням зони крон у верхній частині; Т2 – полуденний тип із значним пересиханням зони крон і нижче розташованих шарів; Т3 – вечірній тип, пересихання повітря досягає підстилки. (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Рис. 3.13. Вертикальний розподіл вітру у хвойному лісі як функція його швидкості на відкритому місці. (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Рис. 3.14. Добова динаміка поля концентрації вуглекислого газу у внутрішній атмосфері мішаного лісу. Показані ізолінії об'ємної концентрації С O 2 в повітрі, вираженої в частинах на мільйон ( ppm ). (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Розрізняють денний і нічний типи температур. Удень найтеплішими є крони дерев. Внаслідок зімкнутості вони утворюють "ефективну поверхню", аналогічну наземній підстилаючій поверхні (луки, газону, поля). Термічний максимум протягом дня поступово переміщується і на сході сонця він зареєстрований на самих верхів'ях дерев, в 14 год – в їх середній частині, а ввечері – знову на верхів'ях дерев (рис. 3.11). Вночі температура практично однакова на всіх рівнях, якщо не брати до уваги ґрунт і нижній двометровий шар повітря, де вона дещо вища. Крім того, вночі в лісі порівняно з відкритим простором температура вища. Коли листя опадає, температурна інверсія майже повністю зникає і максимум спостерігається на рівні ґрунту. Відносна вологість у лісі завжди вища, ніж на відкритому просторі. Характерний розподіл відносної вологості у лісі зображено на рис. 3.12.
По-третє, швидкість вітру (рис. 3.13), який зменшує контрастність температур у насадженнях, створених із різних порід.
По-четверте, це власне лісовий фітоценоз, зокрема його породний склад, повнота, вік, а також рельєф, на якому він розміщений.
У лісі вміст вуглекислого газу в повітрі завжди дещо вищий, ніж в полі. Вночі, завдяки інтенсивному диханню мікроорганізмів і припиненню процесу фотосинтезу, концентрація СО2 збільшується. Найменша його кількість у полудень (рис. 3.14).
Дощі відіграють незначну роль у формуванні відносної вологості, оскільки крони дерев затримують значну частину опадів (2/3 в хвойному лісі, а в листяному значно більше). Збереження підвищеної вологості пояснюється, головним чином, низьким випаровуванням, що частково пов'язане зі зменшенням у лісі швидкості вітру (рис. 3.15).
В загальному у лісі порівняно з відкритим простором тварини живуть в умовах більш помірного клімату: нижча середня температура, підвищена в середньому вологість повітря, невелика циркуляція повітря і незначна освітленість. При цьому вони отримують велику кількість червоних та інфрачервоних променів і мало жовтих та зелених.

Рис. 3.15. Добова динаміка поля відносної вологості повітря Wa(z, t) в літній день (А) і вертикальний розподіл коефіцієнта турбулентності Rw( Б ) в екосистемі складного ялинника. (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Водночас в лісі є окремі місцезростання з відмінними від згаданого вище мікроклімату: галявини, вікна, стовбури дерев, дупла. На малих галявинах часто спостерігаємо застій теплого повітря, а також пізньо-весняні морозобоїни. Взимку на великих галявинах застоюється морозне повітря. Влітку галявини вирізняються посушливістю.
Цікаві мікрокліматичні особливості стовбура дерева. Наприклад, температура під корою верхньої частини стовбура зрубаного дерева досягла максимально 37°С, а середня становить 20,1°С, на нижній частині стовбура максимальна температура не перевищує 24,2°С, а середня – 20,1°С. Максимальна температура повітря в цей час сягала 26,7°С, а середньодобова 19,3°С. Це стосується також і відносної вологості: під щільною корою, покритою мохом, відносна вологість досягає 100%. У дуплах відносна вологість вища, ніж оточуючого середовища. Вночі тут тепліше, вдень прохолодніше.

◄ Поняття про мега-, мезо- і мікроклімат. Мезоклімат гірських ландшафтів

Зміст підручника "Кучерявий В.П.Екологія."

Мікроклімат грунту. Горизонтальні та вертикальні температурні градієнти Радченка ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Екологія

Загрузка...