Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи сучасної екології - Конкуренція всередині виду і між видами. Принцип конкурентного виключення

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Основи сучасної екології

VI. Для допитливих. Конкуренція всередині виду і між видами

Якщо пригадати (як зазначалося), що кількість екологічних законів і правил досягає 99, то стане очевидним, що викладене – лише частина доробку молодої науки. У цьому доповненні ми хочемо виокремити деякі особливі правила взаємовідносин усередині виду і між видами, що об'єднуються терміном "конкуренція".
Практично кожен спостерігав реакцію кішки чи собаки, до якої під час споживання їжі наближається інша особина цього ж виду. Це приклад "конкуренції за їжу". Досить поширені й уявлення про конкуренцію самців за самку під час "шлюбного" періоду.
Втім, об'єктом конкуренції можуть бути не лише безпосередньо їжа чи прихильність самки. Насправді до цього списку входять всі (без винятку) ресурси, необхідні для виживання і розмноження кожної окремої особини (вода, територія, світло, повітря, тепло тощо).

У більш-менш розвинених тварин, як довела етологія, конкуренція за доступ до ресурсів веде до розшарування стада, зграї чи іншого об'єднання особин одного виду за силою, настирливістю і настійливістю в чітку ієрархічну структуру:
• один або невелика кількість домінантів першого рангу (а-рівень);
• дещо ширше коло субдомінантів другого рангу (в-рівень);
• найчисленніша група з осіб найнижчого рангу (домінованих чи "шісток").

Автоматичне утворення ієрархічних структур у групах одновидових істот з розвиненою нервовою системою є важливим правилом, що стосується як етології, так і екології. Природа так і не спромоглася створити бодай один вид, який мав би зразково-демократичний устрій у сфері відносин особин і міг би бодай частково підтвердити тезу про можливість створення ідеально-справедливого комуністичного, соціалістичного, релігійного, фашистського чи будь-якого іншого суспільства. Причина цього "промаху Природи" стане очевидною, якщо пригадати рушійні
сили і методи еволюції життя у біосфері та основну мету цього невідворотного процесу.
Повернімося, однак, до ієрархічної структури. Очевидно, що кожна істота прагне в а-домінанти, аби цілком законно і по праву відбирати ресурси у нижчих за рангом. Що більший дефіцит ресурсів, то чіткіше це виявляється. Під час голоду смертність серед "шісток" незрівнянно вища, аніж у домінантів.
Певна річ, що це "несправедливо", бо Природа повинна була дати шанси і "пригнобленим". Справді, тиск умов середовища проживання змушував останніх знайти свої методи боротьби за виживання. Не маючи змоги одноосібно захистити здобуту чи знайдену їжу (у загальному випадку – необхідний ресурс), вони діють різними способами. Найчастіше – крадуть, хоч прекрасно знають, що будуть суворо покарані домінантом (-ами), якщо спіймаються на гарячому. Інколи утворюють тимчасові спілки з особинами свого рангу для спільних дій, хитрують винаходять найнеймовірніші способи врятуватися.
Однак ніхто, ніде і ніколи не спостерігав успішного і вигідного для виду загалом здійснення заповітної мрії всіх революціонерів: перевертання ієрархічної піраміди і перетворення домінованих на ідеальних організаторів "справедливої громади". Етологія довела, що домінова-ним належать найгірші зразки внутрішньовидової моралі. Експерименти зі штучним наданням їм влади призводили або до відтворення стану аналогічного старому, або до однозначно шкідливих наслідків для видового об'єднання і, отже, деградації виду.
Наслідком дії закону виживання пристосованіших є принцип конкурентного виключення (Г. Гаузе, 1932) для конкуренції подібних видів Він стверджує, що у стабільному (увага, це суттєве застереження) життєвому середовищі не можуть мирно співіснувати два види з однаковими ресурсними потребами. Конкуренція примусить той вид, що хоч трошки поступається у пристосованості, або "відокремитися" (переселення в інше місце, перехід на інший тип ресурсів, пошуки їжі під час сну домінуючого виду тощо), або зникнути.
"Демократичного" компромісу у співіснуванні не буває і бути не може. Подібні види виживають лише за умови утворення істотної відмінності у пошуках і використанні необхідних ресурсів (мовою екології – у забезпеченні власної екологічної ніші, бо в одній еконіші є лише одне і тільки одне місце).
Наприклад, у нашому найближчому оточенні точиться боротьба між чорними тарганами (програють чи вже програли) і більш відомими прусаками. Самки перших відкладають яйця і не цікавляться ними, самки других дбайливо носять їх "при собі" практично до моменту виходу з них потомства. Така сама ситуація з пацюками, де переможець І більший, і розумніший настільки, що проникає у приміщення, даруйте, навіть крізь воду сифонів туалетів (якщо дозволяє діаметр труб).
На думку авторів, у минулому, а почасти і зараз, об'єднання людей (племена, держави чи й імперії) багато разів діяли відповідно до вимог закону конкурентного виключення. Далекі від обнадійливих і перспективи на майбутнє, особливо у густонаселених зонах з надто малою кількістю ресурсів (Руанда, Бурунді, Бангладеш та ін.).
А яка ваша думка з приводу викладеного?

◄ Закон необхідної різноманітності. Закон розвитку та існування біосистем за рахунок оточення. Закон зниження енергетичної ефективності природокористування

Зміст підручника "Корсак К.В., Плахотнік О.В.Основи сучасної екології."

Екологічні закони для великих систем. Запитання і завдання для самостійної роботи ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Основи сучасної екології

Загрузка...