Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи сучасної екології - Земельні та водні ресурси Землі (частина 3)

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Основи сучасної екології

Можна стверджувати, що "щось не так" на Землі, бо 40 тис. км куб щорічних опадів вкрай нерівномірно розподілені не лише для невеликих ділянок, а й для колосальних за розмірами природних зон.
Більш як третина площі суходолу в сухих і пустельних місцях отримує заледве 6% всіх опадів і створює майже непомітні для решти Землі 2% загального об'єму наземних і підземних стоків. На порівняно вузьку приекваторіальну зону виливається стільки ж води, як і на набагато більшу за площею решту суходолу.
Менше десяти держав світу можуть похвалитися тим, що в них стік перевищує 1 тис. км куб води. Разом на них припадає понад 60% земної дощової води. Річні водні ресурси чималих за площею країн (Йорданія, Кувейт та ін.) значно менші від тих, які припадають на один квадратний кілометр території Бангладеш.
Наслідком є величезні відмінності у кількості води, що припадає на одного жителя. Світовим рекордсменом є Сурінам – 2 млн м куб на кожну особу. А от у вже згадуваних Йорданії і Кувейті, а також Сінгапурі, Мальті, Лівії, Об'єднаних Арабських Еміратах, Бахрейні, Саудівській Аравії та кількох її сусідів кількість води вимірюється не мільйонами кубометрів, а тисячами літрів на одного жителя за весь довгий рік.
У багатьох місцях опади нерівномірно розподілені впродовж року, великі варіації між роками. Часто дощі йдуть тоді, коли вони зовсім не потрібні, викликаючи великі втрати врожаю. У дуже невигідному становищі перебувають ті країни, які отримують річкову воду з території інших країн. Це стосується й України, але ще гірша ситуація в Єгипті, який отримує 99% води з чужих територій. Мають проблеми Сирія, Ірак та чимало інших країн.
Ці проблеми додатково загострюються ще й тому, що згадані країни дуже багато води витрачають на зрошення полів.
Пошуки експертами зв'язку між використанням води і валовим національним продуктом в розрахунку на одного жителя виявилися даремними. Його, на відміну від згаданого вище для енергоспоживання, не існує.
Наведемо дані про ресурси і використання води основними економічними регіонами світу на початку 90-х років XX ст. (табл. 13).
З таблиці випливає, що арабські країни найближчі до повного вичерпання своїх водних ресурсів, а деякі з них вже сягнули цієї межі. Набагато краща ситуація в інших регіонах, хоч і там наведені середні дані не дають жодного уявлення про гостроту водної кризи у широкому поясі на південь від Сахари.

Таблиця 13. Природні ресурси і використання води економічними регіонами (доступно при скачуванні повної версії)

Населення цих місць повинно витрачати години, аби добратися до джерела неякісної питної води і принести її рідним. У багатьох місцевостях використання деревини на паливо набагато перевищує річний її приріст. Щороку Сахара з допомогою людей відвойовує кількакілометрової ширини смугу, відтісняючи їх ближче до екватора.
Позірне "благополуччя" країн екс-СРСР створює лише середня цифра, забезпечена повноводними північними і сибірськими ріками. А пригадайте країни Центральної Азії, яким більшовики залишили всихаючий Арал, змілілі ріки і величезні озера-колектори з отруєною пестицидами і дефоліантами водою.
Згідно з аналізами експертів, найближчими роками водна криза досягне за гостротою земельної (чи перевершить її) лише у поодиноких країнах. Для решти вона трансформується не так у відсутність води, як скоріше у її забруднення і непридатність для використання.
На жаль, до таких бідолах належить й Україна. Детально про це йтиметься у розд. 7.

◄ Земельні та водні ресурси Землі (частина 2)

Зміст підручника "Корсак К.В., Плахотнік О.В.Основи сучасної екології."

Про мінеральні ресурси планети ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Основи сучасної екології

Загрузка...