Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи сучасної екології - Про глобальне забруднення атмосфери (частина 2)

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Основи сучасної екології

І все ж усвідомлення того факту, що "далі так не можна", поступово вкорінюється у щораз більшій кількості голів. Для розвинених країн Заходу і Японії суворими вчителями стали ті катастрофи, які відбувалися на їхній території.
Цих нещасть було на диво багато, "навчання" тривало довго. В одному тільки Лондоні за кілька днів густого і холодного туману у грудні 1952 p. чорний смог (сажа, сполуки азоту і сірки, які вивергали заводи передмість, транспорт і навіть комини камінів з житлових будинків) став причиною передчасної смерті від групи хвороб (насамперед легеневих і серцевих) приблизно 4000 осіб. Подібні нещастя, хоч і менших масштабів, траплялися на території США, Бельгії, Японії, Німеччини та інших країн.
З часу цього нещастя слово "смог", що походить від поєднання англійських smoke (дим, кіптява) і fog (густий туман), стало спочатку уживаним терміном для позначення суміші крапель туману з сажею і сполуками сірки й азоту (так званий індустріальний смог), а пізніше було поширене на всі видимі забруднення повітря із завислим у ньому аерозолем.
Найширшого світового розголосу набули випадки фотохімічного смогу у сонячні й тихі літні дні у вкрай загазованих великих містах "благополучних" країн (Лос-Анджелесі, Токіо та ін.). Тут люди вперше "на власній шкурі" (точніше, легенями й очима) відчули, що то за штука "вторинні забруднювачі". Ядучою отрутою став озон, що утворився у повітрі цих міст внаслідок цілого ланцюжка реакцій з участю сонячного випромінювання та викидів з автомобільних двигунів. Саме від озону очі і горло роздирали біль, і люди мріяли про вітер, який би зніс ядучий ковпак смогу, що вкривав міста.
Навіть нині, хоч автомобілі використовують краще пальне і дають менше викидів, 75 млн жителів великих міст СІНА (хто частіше, хто рідше) зазнають впливу надмірних концентрацій приземного техногенного озону. З європейських міст "геопатогенною зоною" влітку періодично стає столиця Греції, де почастішали випадки густих фотохімічних смогів.
Та ще ширшою і глибшою за наслідками була шкода довкіллю в розвинених країнах від іншого вторинного забруднення, яке отримало назву "кислотні дощі" (рис. 28). Нагадаємо, що утворенню опадів з підвищеною кислотністю передує поява у повітрі окислів сірки і азоту (первинних забруднювачів). Вважають, що цих сполук щороку викидається понад 160 млн тонн. Реагуючи з газами повітря, вони утворюють сірчану і азотну кислоти, які підкислюють краплі дощу.

Рис. 28. Спрощена схема утворення кислотних опадів (доступно при скачуванні повної версії)

Для прикладу наведемо ланцюг з двох реакцій, що веде до появи сірчаної кислоти, основного агента кислотних дощів:

Формула (доступно при скачуванні повної версії)

Власне, всі дощі світу з природних причин (досить згадати виверження вулканів) мають невелику кислотність. Рослини "звикли" до такого стану речей і навіть використовують сполуки азоту для свого росту (для допитливих назвемо індекс кислотності "нормальних" дощів: рН > 6).
"Кислими" умовилися називати такі дощі, у яких природна концентрація "кислого агента" (іонів водню Н+) перевищена у 10 і більше разів (індекс кислотності 5,6 і нижче. Кожна одиничка додає один порядок збільшення концентрації Н+). Утворення цих дощів часто відбувається на великій, до 2-3 тисяч кілометрів, відстані від зображених на рис. 28 джерел окислів сірки й азоту.

◄ Про глобальне забруднення атмосфери (частина 1)

Зміст підручника "Корсак К.В., Плахотнік О.В.Основи сучасної екології."

Про глобальне забруднення атмосфери (частина 3) ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Основи сучасної екології

Загрузка...