Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи сучасної екології - Якість води в Україні. Забруднення поверхневих і підземних вод

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Основи сучасної екології

7.5. Якість води в Україні. Забруднення поверхневих і підземних вод

Розпочнемо з найнеприємнішого. Всі наші великі ріки за міжнародними стандартами вважаються забрудненими і "дуже забрудненими". Те ж саме стосується і більшої частини довжини їх основних приток.
У багатьох ріках і річечках гранично допустимі концентрації для однієї чи й кількох речовин перевищені у десятки разів.
Наприклад, у притоці Західного Бугу р. Полтві у 20-35 разів перевищена допустима межа вмісту амонійного азоту, з Дніпра і Дунаю можна видобувати цинк (5-29 ГДК у першому і 18-23 ГДК у другому). Своєрідними "родовищами" стали: для міді і фенолу – р. Тисмениця, міді і марганцю – Південний Буг і Дніпро, нафтопродуктів – Сіверський Донець і майже всі річки Приазов'я.
Рекордсменом за сукупністю забруднень визнано р. Полтву. В її воді нижче Львова довго не з'являється кисень, зате розкошують споживачі сірководню (того самого, що насичує глибини Чорного моря). Ненабагато поступається їй притока Дністра Тисмениця, у якій всі контрольовані речовини спостерігалися в концентраціях, що перевищували ГДК. Суперників цих річок можна знайти лише на Сході, у Донбасі.
Не набагато краща ситуація як у Дніпрі, так і в усіх його українських притоках. Вони забруднені насамперед нітритним та амонійним азотом і численними сполуками важких металів. Нижні водосховища збагачені фенолом, Дніпровське – нафтопродуктами. Все це – наслідок скидання стоків, які потрапляють у графу "брудних", розплата за надто розвинену промисловість зі старими технологіями і десятиріччя радянської влади.
Дещо краща ситуація у річках Криму, уздовж яких немає великих підприємств. Там лише у пониззі в 1-3 рази перевищені ГДК азоту.
На морях максимальні рівні забруднення відразу кількома речовинами спостерігаються в портах і прилеглій до дельти Дунаю частині Чорного моря. Позитивно хоч те, що вміст кисню "задовільний" в обох морях, а максимальні рівні забруднення перестали збільшуватися порівняно з 80-ми роками XX ст. Невтішна ситуація і з підземними водами, які подають у комунальні водоводи. Фахівці переконані, що вони забруднені не "подекуди", а майже на всій території України. У багатьох місцях спостерігається надмір пестицидів, нітратів, хлоридів, подекуди ще й фенолу, а в Криму до всього цього додаються ще й миш'як і марганець.
Особливо високі концентрації шкідливих речовин у підземних водах спостерігаються у Донбасі, де були випадки отруєння ними шахтарів у вибоях.

Що стосується джерел потоків стічних вод, то вони належать таким рекордсменам:
електроенергетика – 43% всього обсягу зливу в ріки;
комунальне господарство – 19,5%;
сільське господарство – 16,6%;
чорна металургія – 9%;
хімія і нафтохімія – 3%;
інші – 8,9%.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що водні перспективи України незадовільні. Хоча економічні негаразди зупинили частину виробництв і скоротили решту, зменшивши обсяг стічних вод, та це мабуть, тимчасове явище. Відсутність капіталів на модернізацію промисловості змусить для виживання і проникнення на світові ринки продовжити випуск металу і виробів з нього на наявних підприємствах. Наслідки цього для якості води очевидні.

◄ Забруднювачі води

Зміст підручника "Корсак К.В., Плахотнік О.В.Основи сучасної екології."

Про можливість очищення стічних вод ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Основи сучасної екології

Загрузка...