Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи сучасної екології - Про біологічний вплив малих доз (частина 2)

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Основи сучасної екології

Немає переконливих заперечень і того, що лише третину (приблизно 0,065 бер) повної дози утворюють зовнішні джерела, а 2/3 – ті радіонукліди, що розпадаються всередині нашого тіла: калій-40 у м'яких тканинах, радій – у кістках, радон – у легенях.
Певне уявлення про місце і кількість щосекундних розпадів радіонуклідів у нашому тілі та про зовнішнє опромінення за цей короткий час дає рис. 37.

Рис. 37. Кількість, види розпадів щосекунди (природний фон) (доступно при скачуванні повної версії)

Проблемою є рівні перевищення наведеної середньої дози в багатьох місцях Землі. Справді, вона у 2-3 рази більша у багатьох гірських зонах (виходи збагачених ураном порід і посилення потоку від позаземних джерел). На меншій площі спостерігається ще більша середня річна доза для постійного населення з десятків тисяч осіб. Добре відома "торієва смуга" у штаті Керала (Індія), де подекуди дози сягають 0,8-1,2 бер. У Бразилії (зона міста Гуанапара) ще більше: від 1,5 до 2 бер. Під час інтенсивних пошуків родовищ урану і торію геологи знайшли місця локального перевищення середнього природного фону мало не в кожній країні (відомі такі зони й на території України).
Уважне дослідження стану здоров'я населення цих "опромінюваних" місцевостей і порівняння зі здоров'ям сусідів, що живуть у тих же кліматичних умовах, але в слабшому радіаційному полі, не виявило помітного негативного впливу підвищеного в кілька разів природного фону іонізуючої радіації. Саме ця обставина й ускладнює визначення "малих" доз, встановлення тієї порогової дози, розпочинаючи з якої чітко виявляється негативний вплив радіації природного типу на здоров'я людей.
Однозначної і загальновизнаної відповіді на ці питання немає і Дотепер. Є навіть підстави вважати, що її можуть і не знайти до того (вже близького) моменту, коли людство змушене буде вибирати шляхи – йти далі "разом з радіацією", потроху нарощуючи рівень радіаційного поля, чи відмовитися від виробництва і використання всіх штучних радіонуклідів.
Складність вибору ще й у тому, що наші знання з радіобіології дотепер неповні. Висновки з малої кількості фактичних даних явно неоднозначні й суперечливі через брак і неповноту інформації.
Логіка й послідовність міркувань, звичайно ж, є певною силою, але люди вже не раз обпікалися і під час опори на "здоровий глузд", і під час використання науки. Втім, чимало людей не поспішають сприймати "логіку", керуючись власними почуттями, інтуїцією, емоціями. Записувати їх у "дилетанти" й ігнорувати їхню думку, на наш погляд, аж ніяк не можна.
Звичайно, ідеальним був би варіант надати кожному громадянинові якнайповнішу інформацію про найтонші особливості дії слабкого іонізуючого випромінювання. Це, на нашу думку, допомогло б всім полегшити вибір, зробити його точним, свідомим і обгрунтованим.
Спробуємо надати читачам таку інформацію як базу для власних рішень.
Експерти сходяться на тому, що абсолютно екологічно безпечною є повна відсутність іонізуючого випромінювання. Та спроба досягти такого стану найближчого довкілля людини є лише мрією без шансів здійснитися у майбутньому. Причина полягає у великому поширенні природних радіонуклідів, їх "розпорошеності" і, почасти, безперервному утворенні нових нестійких ядер під впливом космічного проміння.

◄ Про біологічний вплив малих доз (частина 1)

Зміст підручника "Корсак К.В., Плахотнік О.В.Основи сучасної екології."

Про біологічний вплив малих доз (частина 3) ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Основи сучасної екології

Загрузка...