Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи сучасної екології - Словник найуживаніших термінів. Абіогенез - Аутоекологія

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Основи сучасної екології

Словник найуживаніших термінів

Абіогенез (від а... та біогенез): самозародження; теорія виникнення живих істот (біогенних організмів) з неорганічних речовин.
Абіотичне середовище – навколишнє неживе середовище проживання живих (біотичних) організмів, пов'язане з ними процесами енергетичного і речовинного взаємообміну. (пор.: Біотичне суспільство). Сукупність біотичних об'єктів і абіотичного середовища становить екологічну систему (або екосистему).
Абіотичні фактори – неорганічні об'єкти і явища (фізичні, хімічні та ін.), які безпосередньо або опосередковано впливають на стан і розвиток живих організмів.
Аборигени (від лат. aborigine – від початку): корінні жителі країни чи місцевості; організми, що живуть там, де вони виникли в процесі еволюції (інша назва – автохтони).
Абсорбована доза– кількість енергії або речовини, поглинутої одиницею маси тіла під дією іонізуючого випромінювання (одиниця випромінювання в міжнародній системі SI – грей (Gy), позасистемна – рад (rad).
Абсорбція (від лат. absorptio – поглинання) – поглинання електромагнітного випромінювання, звуку або будь-якого іншого агента в об'ємі речовини.
Автотрофи (від грецьк. авто... – самі і...трофи – їжа) – організми, які синтезують необхідні для свого життя органічні речовини з неорганічної речовини абіотичного середовища, використовуючи енергію світла або хімічних сполук.
Адаптація (від лат. adaptatio – пристосування) – пристосування організмів до умов довкілля і його змін.
Адсорбція (від лат. soorbeo – поглинаю) – один з видів сорбції, що являє собою поглинання речовини з розчинів і газів поверхнею твердого тіла сорбенту (пор.: Абсорбція).
Аероби – організми, для життєдіяльності яких потрібен молекулярний кисень (О2).
Анаероби – організми, які не потребують молекулярного кисню для свого існування.
Акселерація (від лат. acceleratio – прискорення): нерівномірне формування і розвиток якогось органа в період ембріонального стану організму; прискорений фізичний розвиток дітей і молоді.
Активна зона реактора – ділянка реактора, яка містить ядерне паливо і сповільнювач. У ній відбувається реакція розщеплення ядер.
Активність радіаційного джерела – відношення загальної кількості розпадів радіоактивних ядер атомів у джерелі до певного відрізку часу (одиниця випромінювання в міжнародній системі SI – беккерель (Bq), позасистемна – кюрі (Сі).
Актиноїди – важкі радіоактивні елементи з атомним числом понад 89 (у періодичній системі Менделєєва розміщені після актинію). Актиноїди з атомним числом 93 й вище отримано штучно. Частина актиноїдів утворюється під час роботи реактора.
Альтернативні джерела енергії – нешкідлива для довкілля енергетика: гідро-, геліо-, вітрові станції, біогазові установки; використання геотермальної енергії, енергії морських припливів.
Альфа-радіоактивність – викидання альфа-частинок під час розпаду нестійких ядер (радіонуклідів).
Альфа-частинки – ядра гелію, які являють собою дуже стійке поєднання двох протонів і двох нейтронів.
Амінокислоти – органічні кислоти, з яких у клітинах живої речовини за участі молекул рибонуклеїнової кислоти (РНК) синтезуються білки, властиві тільки цьому виду організму.
Анабіоз – неактивний стан живих організмів, у якому вони перебувають за несприятливих умов.
Аналіз (від грецьк. analusis – розчленування): метод дослідження, що полягає в уявному або практичному розкладанні цілого на складові частини. Протилежне– синтез.; хімічний або спектральний аналіз – визначення лабораторними методами і розрахунками якісного й кількісного елементного складу чи хімічної структури речовин.
Аналог (від грецьк. analogia – відповідність) – модель або об'єкт, який має певні властивості, подібні до властивостей об'єкта вивчення, і є зручним для аналізу.
Аномалія (від грецьк. anomalia – відхилення, неузгодженість) – ненормальне відхилення від загальної закономірності.
Антибіотики – препарати (органічні речовини), які синтезуються мікроорганізмами і пригнічують ріст хвороботворних бактерій і вірусів.
Антагонізм – гостра суперечність між живими організмами, що проявляється у боротьбі за існування. Наприклад, явище пригнічення розвитку одного виду мікроорганізмів іншими; нездоланна (непримиренна, ворожа) суперечність.
Антропо... (від грецьк. antrhopos – людина) – у складних словах відповідає поняттю "людина", наприклад антропоген (антропогеновий) – сучасний геологічний період історії Землі від появи на планеті людини.
Антропогенні (антропічні) фактори – різні види впливу діяльності людського суспільства, пов'язаної з істотною зміною первинного навколишнього середовища (його біотичних і абіотичних об'єктів).
Антропосистема – людство як функціонуюча сукупність (біологічний вид, виробничі відносини, технологічний і науковий потенціал).
Антропосфера – земна сфера активної діяльності людства.
Ареал (від лат. area – площа, простір) – зона поширення на земній поверхні будь-яких організмів, об'єктів чи явищ (видів рослин, тварин, корисних копалин, мов тощо).
Архі... – префікс, що означає головний, старший, найвищий ступінь, наприклад архітектоніка – основний принцип, взаємозумовленість елементів цілого.
Асиміляція (від лат. assimilatio – уподібнення): перетворення в організмі їжі під дією ферментів в енергомісткі сполуки, з яких будуються його клітини і нагромаджується енергія (переважно у структури АТФ). Інша назва – анаболізм. Протилежне – дисиміляція; втрата народом своїх національних рис у разі поглинання іншим народом і прийняття його мови, культури, звичаїв.
Асоціація (від лат. associatio – сполучення): основна класифікаційна одиниця рослинного покриву; являє собою сукупність угруповань (фітоценозів), однорідних за умовами існування, видовим складом тощо; сполучення молекул, іонів, небесних тіл в певну систему; добровільне об'єднання осіб або організацій для досягнення спільної мети.
Атавізм (від лат. atavus – віддалений предок) – наявність у сучасних організмах ознак, властивих їхнім далеким предкам. Наприклад, у коня – два додаткові пальці. Інша назва – реверсія.
Атмосфера (від грецьк. atmos – пара і сфера): газова оболонка планет, що утворилася в процесі їхньої еволюції; одиниця фізичної величини тиску.
Атомна енергія – некоректна назва ядерної енергії (див.: Ядерна енергія).
АТФ (аденозинтрифосфат) – хімічна сполука – універсальне джерело енергії в живій клітині організму, яка утворюється в реакціях дисиміляції (катаболізму) під час дихання чи бродіння. АТФ містить великий запас енергії і існує тільки в живих клітинах.
Аутоекологія – розділ екології, який вивчає взаємодію з довкіллям окремої особини.

◄ Природні катастрофи і Україна

Зміст підручника "Корсак К.В., Плахотнік О.В.Основи сучасної екології."

Словник найуживаніших термінів. Безвідходна технологія - Вторинні ресурси ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Основи сучасної екології

Загрузка...