Іванов Є.А. Техногенні джерела радіації. Випробування ядерної зброї

Крім цих полігонів США, низку вибухів проведено на атолах Бікіні, Еніветок, Джонстон у Тихому океані, а також у штатах Нью-Мексико та Аляска. У колишньому СРСР проводили масові військові навчання із застосуванням нейтронної бомби у районі Тоцька (Оренбурзька область) та Челябінська. Великобританія випробувала ядерну зброю поблизу західного узбережжя й на півдні Австралії, а Франція використовувала свої полігони в пустелі Сахара (Алжир) та на атолі Муруроа (Полінезія). З 1998 р. випробування ядерної зброї розпочали також Індія й Пакистан.

У 2003 р. ядерною зброєю офіційно володіло вісім держав: США мали 10 500 боєголовок; Росія – 10 000; Франція – 464; Китай – 410; Ізраїль – 400; Великобританія – 185; Індія – 50 та Пакистан – 15-25.

Після вибуху нейтронної бомби в атмосферному повітрі частина радіоактивно забрудненого матеріалу випадала поряд з полігонами, а частина піднімалася у тропосферу, де підхоплювалась потоками вітру та переміщувалась на значні відстані, залишаючись приблизно на одній географічній широті (див. рис. 8). Радіонукліди, що потрапляли до тропосфери, протягом місяця розносилися і поступово випадали на земну поверхню. Однак існує ще одна частина радіоактивних елементів, яка досягала верхніх шарів стратосфери, де вони зберігалися упродовж багатьох років, поступово розсіюючись по всій поверхні, забруднюючи екосистеми планети ще й сьогодні. Найінтенсивніше забруднені території в межах середніх широт Північної півкулі, найменше – у районах Південної півкулі та біля полюсів.

 

Шлях випадання радіоактивних опадів після ядерного вибуху в атмосфері 16 жовтня 1980 р.

Рис. 8. Шлях випадання радіоактивних опадів після ядерного вибуху в атмосфері 16 жовтня 1980 р. (Радиация..., 1990)

 

Радіоактивне забруднення від багатьох ядерних випробувань поширюється по всій земній кулі, а отже, із атмосфери й через декілька десятків років після вибуху випадають довгоживучі радіонукліди. Згідно з геофізичними причинами, рівень та характер такого випадання залежить не стільки від віддаленості полігонів, скільки від географічної широти їхнього місцеположення (див. рис. 8, 9). Максимальні показники випадання стронцію-90 (90Sr) виявлені у поясі 45° північної широти (Часников, 1996). Радіоекологічні дослідження І.Я. Часнікова (1996) наводять оригінальні зіставлення даних щодо впливу малих доз радіації від випробувань нейтронних бомб на здоров'я населення та їхню кореляцію з географічною широтою місцевості їхнього проживання.

 

Кореляція між рівнем забруднення Sr-90, географічною широтою та станом здоров'я населення

Рис. 9. Кореляція між рівнем забруднення 90Sr, географічною широтою та станом здоров'я населення (Часников, 1996; Яблоков, 2002)

 

Випробування ядерної зброї супроводжується викидами декількох сотень різних видів радіонуклідів у різноманітних хімічних сполуках і суспензіях. Більшість з цих радіоізотопів мають малу концентрацію і швидко розпадаються. Головний вклад в опромінення людини дає лише невелика кількість радіонуклідів. Це радіонукліди, що мають великі періоди напіврозпаду: вуглець-14 (14С), цезій-137 (137Cs), 90Sr та 3Н (Гродзинський, 2000; Радиация..., 1990). Із трансуранових елементів, найнебезпечнішими вважаються плутоній-239 (239Pu), плутоній-240 (240Pu), америцій-241 (241Am), які розпадаються протягом багатьох тисяч і навіть мільйонів років.

◄ Техногенні джерела радіації. Джерела радіації у медицині. Випробування ядерної зброї

Зміст підручника "Іванов Є.А. Радіоекологічні дослідження."

Промислові та інші джерела радіації. Атомна енергетика ►

Загрузка...