Іванов Є.А. Географія радіоактивного забруднення території України

5.2. Радіоактивне забруднення довкілля

Інтенсивне техногенне радіоактивне забруднення території України здебільшого зумовлено Чорнобильською катастрофою. На сьогодні найбільше забруднення спричиняють 137Cs і 90Sr.

Географія радіоактивного забруднення. В Україні підвищення потужності дози, що спричинене забрудненням 137Cs у межах 4-20 кБк/м2 (0,1-1 Кі/км2), спостерігається на більшій частині території (Гродзинський, 2000). Визначені площі з такими рівнями забруднення довкілля 137Cs із щільністю: 1-5 Кі/км2 – 40,3 тис. км2; 5-15 Кі/км2 – 3,1 тис. км2; 15-40 Кі/км2 – 1,1 тис. км2; понад 40 Кі/км2 – 0,8 тис. км2 (Україна..., 1996).

Найвищі рівні забруднення радіонуклідами спостерігаються в межах 30-кілометрової зони відчуження, утвореної навколо Чорнобильської АЕС. Радіоактивне забруднення зони відчуження за кількістю радіонуклідів 137Cs і 90Sr у 400 разів більше, ніж після вибуху бомби над Хіросімою (Яблоков, 2000).

На території України найбільші екологічні наслідки мали райони проходження західного, південного і східного радіоактивних слідів.

Західний слід охопив Київську, Житомирську області, північ Рівненської та північно-східну частину Волинської області (див. рис. 17). Тут щільність радіоактивного забруднення в окремих плямах сягає 190 кБк/м2 (1-5 Кі/км2). Південний слід зумовив забруднення радіонуклідами Київської, Черкаської, Кіровоградської, частково Вінницької, Одеської та Миколаївської областей. Щільність забруднення 137Cs у межах цього сліду досягає 100 кБк/м2. Від південного сліду відгалузився ще один слід у західному напрямі й зумовив радіоактивне забруднення частин Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, де середня щільність забруднення 137Cs становить 10-40 кБк/м2 (1 Кі/км2). Значні площі забруднення радіонуклідами, пов'язані зі східним слідом (до 40 кБк/км2), виявляються в західній і північно-східній частинах Чернігівської області, на півночі Сумської області, в Донецькій, Луганській і Харківській областях.

Радіоактивне забруднення території України цезієм-137

Рис. 17. Радіоактивне забруднення території України цезієм-137 (Україна…, 1996)

Останнім часом поновилася деталізація радіаційної ситуації в Україні. Встановлено, що суттєвих змін у географії забруднення радіонуклідами не відбулося, хіба що виявлено кілька нових плям площею до кількох квадратних кілометрів з рівнями 5-15 Кі/км2 у Вінницькій, Івано-Франківській, Київській, Черкаській, Чернігівській областях та з рівнями 1-5 Кі/км2 у Сумській і Тернопільській областях (Заставний, 1994).

Смуга найбільшого радіоактивного забруднення (понад 5 Кі/км2) простягається Українським Поліссям на захід від міста Прип'ять, охоплюючи північні частини Київської, Житомирської і Рівненської областей. Причому щільність забруднення з просуванням на захід помітно зменшується. Приблизно у 30 кілометрах на схід від Овруча суцільна смуга надзвичайно високого радіоактивного забруднення (до 15-40 Кі/км2) розгалужується на дві частини – одна, більш забруднена, йде на південний захід до Коростеня, друга – окремими великими ареалами простягається на захід. На північний захід від Коростеня пролягає третя смуга надзвичайно високого забруднення, яка також простягається на захід.

Ще інша смуга надзвичайно високого забруднення радіонуклідами з північного сходу і півночі безпосередньо наближається до Києва і частково захоплює його північно-східну частину (житловий район Троєщина), а також проходить через його міста-супутники Вишгород і Димер.

Ареали забруднення 90Sr у концентрації від 0,05 до 0,5 Кі/км2 практично збігаються з площами забруднення 137Cs, дещо розширюючись у східному напрямку. Ділянки забруднення ґрунтового покриву 90Sr понад 0,5 Кі/км2 відзначені лише у Київській області поблизу ЧАЕС.

В окремих місцях України в ґрунтах виявлені аномальні рівні плутонію, які здебільшого збігаються з ареалами забруднення 90Sr. Максимальна кількість забруднених ділянок трапляється у Чернігівській області, де щільність плутонію коливається в межах 0,2-0,8 мКі/км2.

◄ Техногенні джерела радіації в Україні

Зміст підручника "Іванов Є.А. Радіоекологічні дослідження."

Плямистість радіоактивного забруднення навколишнього середовища після аварії на ЧАЕС ►

Загрузка...