Іванов Є.А. Основні терміни в радіоекології. Радіаційна безпека - Радіобіологічний ефект

Радіаційна безпека – стан техногенних радіаційно-ядерних об'єктів та природного середовища, що забезпечує неперевищення основних дозових лімітів, будь-яке невиправдане опромінення та зменшення радіаційних доз персоналу і населення.

Радіаційна генетика – самостійний науковий напрям або розділ радіоекології, який вивчає механізми виникнення генетичних, спадкових змін й мутацій унаслідок опромінення клітин, процеси їхнього збереження, перетворення тощо.

Радіаційна географія – самостійний науковий напрям або розділ радіоекології, який розглядає питання просторового розміщення джерел іонізуючого випромінювання, вивчає особливості радіаційної ситуації в екосистемах локального, регіонального і глобального рівнів.

Радіаційна фізика – самостійний науковий напрям або розділ радіоекології, який досліджує процеси передачі енергії іонізуючого випромінювання на рівні атомів і молекул.

Радіаційна хімія – самостійний науковий напрям або розділ радіоекології, який вивчає властивості різних хімічних форм і сполук, що виникають унаслідок дії іонізуючого випромінювання із речовинами та особливості їхніх хімічних перетворень.

Радіаційне поле – ареал, у межах якого за допомогою дозиметричного контролю реєструється підвищений рівень іонізуючого випромінювання.

Радіаційний захист – сукупність радіаційно-гігієнічних, проектно-конструкторських, технічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення радіаційної безпеки.

Радіаційний зважувальний чинник (WR ) – коефіцієнт, який враховує відносну екологічну інтенсивність дії різних видів іонізуючого випромінювання. Використовується для розрахунку ефективної та еквівалентної доз. Значення радіаційного зважувального чинника для фотонів дорівнює 1, електронів і мюонів – 1, протонів – 5, нейтронів – 5-20, важких ядер (2 протони і 2 електрони) – 20.

Радіаційний ризик – імовірність того, що у людини внаслідок опромінення виникне певний стохастичний ефект. Визначається числом випадків опромінення на певну кількість населення.

Радіоактивні відходи – матеріальні об'єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені діючими нормами радіаційної безпеки.

Радіаційний чинник – будь-який тип радіаційного впливу, який призводить чи може призвести до опромінення людини або радіоактивного забруднення природного середовища.

Радіоактивне забруднення – наявність або процес поширення радіоактивних речовин у межах радіаційного поля в обсягах, які перевищують їхній природний вміст у довкіллі.

Радіоактивний розпад – процес перетворення одних нестабільних радіонуклідів у інші. Відомі різні види радіаційного розпаду (випромінювання): альфа-, бета- і гамма-розпад.

Радіоактивно забруднені землі – землі, які потребують проведення заходів радіаційного захисту та інших спеціальних втручань, спрямованих на обмеження додаткового опромінення, зумовленого катастрофою на АЕС або іншому радіаційно-ядерному об'єкті, і забезпечення нормальної практичної й господарської діяльності.

Радіактивно небезпечні землі – землі, на яких неможливе подальше проживання населення, одержання сільськогосподарської та іншої продукції, продуктів харчування, що відповідають державним та міжнародним допустимим рівням вмісту радіоактивних речовин, або які недоцільно використовувати за екологічними умовами.

Радіоактивності явище – властивість радіоактивних елементів спонтанно перетворюватися в атом іншого радіонукліду внаслідок переходу його ядра з одного енергетичного стану в інший, що супроводжується іонізуючим випромінюванням.

Радіобіологія – самостійний науковий напрям або розділ радіоекології, який вивчає дію іонізуючого випромінювання на біоценози різних рівнів, у тому числі на тваринні і рослинні угруповання та людину.

Радіобіологічний ефект – відповідна реакція живої клітини або цілого організму на його опромінення. Виділяють детерміністичні й стохастичні радіобіологічні ефекти: радіостійкість, радіочутливість, метаболічну виживаність, системні радіаційно-біохімічні перетворення і модифікації на рівнях ДНК, РНК, клітин і організмів.

◄ Основні терміни в радіоекології. Латентний (прихований) період - Променева хвороба

Зміст підручника "Іванов Є.А. Радіоекологічні дослідження."

Основні терміни в радіоекології. Радіоекологічний контроль - Ядерний паливний цикл ►

Загрузка...