Господарство України. Висновки (частина 2)

В Україні розвинуті майже всі відомі галузі промисловості. Окремі з них формують міжгалузеві промислові комплекси – системи економічно пов'язаних між собою виробництв, діяльність і розміщення яких технологічно і територіально зумовлені. Структура промислового виробництва, тобто співвідношення галузей у країні, весь час змінюється. Нині в Україні є державні та недержавні підприємства. Кожне сучасне підприємство має свою спеціалізацію. Спеціалізація виробництва сприяє підвищенню продуктивності праці, якості продукції, зниженню витрат тощо. Обов'язковим для спеціалізованих підприємств є кооперування. Суспільство зацікавлене у високій ефективності виробництва, показник якої – собівартість. Одним з найважливіших шляхів підвищення ефективності виробництва є територіальна організація господарства. Форми територіальної організації господарства – це територіальні виробничі комплекси, що об'єднують основні, допоміжні та обслуговуючі галузі промисловості. Галузі народного господарства здебільшого зосереджені у промислових районах, центрах, вузлах.
Основними галузями народного господарства країни є: паливно-енергетична, металургійна, машинобудівна, хімічна, медична і мікробіологічна промисловість, лісовиробничий, соціальний, агропромисловий комплекси, транспорт і зв'язок та ін. Паливно-енергетичний комплекс складається з паливної промисловості (вугільна, нафтова й газова, торфова) і електроенергетики. Найрозвинутіша галузь паливно-енергетичного комплексу – вугільна промисловість. Особливостями її розвитку і розміщення є переважання підземного способу видобутку вугілля, кількості видобутого кам'яного вугілля над бурим та переважне зосередження галузі в Донбасі.
Вугленосні площі в Донбасі становлять понад 150 тис. квадратних кілометрів, що дорівнює приблизно четвертій частині площі країни. Тут зосереджено 92% запасів кам'яного вугілля. Найпотужнішими центрами видобутку вугілля в Донбасі є Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Торез та ін. Донецьке вугілля має високу собівартість, що пов'язано з глибоким заляганням пластів та невеликою їх потужністю.
Другою важливою паливно-енергетичною базою є Львівсько-Волинський басейн, що знаходиться на заході країни. Площа його – 10 тис. квадратних кілометрів, пласти вугілля залягають на глибині 300-500 м. Основними центрами видобутку вугілля тут є: Червоноград, Шахтарськ, Нововолинськ та кілька шахтарських селищ.
У 1993 р. у країні було видобуто 111,7 млн тонн кам'яного вугілля.
У Дніпровському буровугільному басейні вуглевидобуток ведуть переважно відкритим способом. Тут зосереджено близько 200 родовищ. Основними центрами буровугільної галузі є Ватутіне та Олександрія.
У 1993 р. в Україні було видобуто 4,1 млн тонн бурого вугілля. Нафту і природний газ в Україні видобувають у Передкарпатті, на Лівобережжі та в Причорноморському нафтогазоносному районі. Україна не забезпечує своїх потреб у нафті і нафтопродуктах за рахунок місцевих ресурсів, тому їх доводиться завозити в основному з Росії.
У 1993 р. в Україні було видобуто 4,2 млн тонн нафти разом з газовим конденсатом.
На відміну від нафти запаси і видобуток природного газу більші. Родовища газу розташовані в основному в Харківській області, серед яких найвідоміше Шебелинське. Менше п'ятої частини видобутку природного газу в Україні припадає на Передкарпаття. В останні роки відкрито значні родовища природного газу на півдні країни. Зростає видобуток газу на Чорному морі.