Масляк П.О., Шищенко П.Г. Географія України - Геологічна будова України

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Географія 8-9 клас

Геологічна будова

На території України поширені гірські породи різних періодів: від найдавніших (архейських) до сучасних (четвертинних). (Відшукайте на геологічній карті в атласі райони зазначених у тексті порід, запам'ятайте, яким кольором вони зображені і якими знаками позначаються Легенда до цієї карти складена за геохронологічним принципом. Для кращого усвідомлення послідовності утворення та залягані гірських порід щоразу з'ясовуйте їх місце в геохронологічній таблиці чи легенді до геологічної карти (див. атлас). Найдавніші гірські породи виявлено в межах Українського щита. Це – архейські граніти, гнейси, пегматити, протерозойські кварцити, сланці, пісковики, лабрадорити, габро, сієніти.

Мал. 9. Відслонення базальтів (доступно при скачуванні повної версії підручника)

Граніти протерозойської ери можна спостерігати на річці Тетерів у Житомирі. Це – скелі Чацького і Чотири Брати. Скеля Чацького підноситься над водою на 30 м і нагадує лицаря, одягненого в лати. Скеля Чотири Брати – це чотири виступи до 10 м заввишки, схожих на легендарних велетнів.
У Костопільському районі Рівненської області на правому березі р. Горині у кар'єрі Іванова Долина залягають верхньопротерозойські базальти – чорні кристалічні породи, що'утворюють призматичні стовпи заввишки до 30 м (мал. 9). У кар'єрі трапляються і такі мінерали, як самородна мідь, кварц, Халцедон, кальцит, малахіт, лазурит тощо.

Піски, пісковики, сині глини кембрійського періоду поширені у Волинському Поліссі, карбонатні пісковики і вапняки ордовицького і силурійського періодів – у долині Дністра. У межах Дніпровсько-Донецької западини залягають породи девонського періоду – доломіти, сланці, пісковики, Галицько-Волинської западини і Донецької складчастої області – породи кам'яновугільного періоду – сланці з прошарками кам'яного вугілля, пісковики тощо. Відклади пермського періоду (різноколірні глини, доломіти,, вапняки) заповнюють Дніпровсько-Донецьку западину.
Тріасові сланці і юрські вапняки складають Кримські гори, вкривають Воронезький кристалічний масив, поширені в Дніпровсько-Донецькій западині.
Породи крейдового періоду (піски, пісковики, глини, мертелі) залягають на Волино-Подільській плиті, Галицько-Волинській западині, схилах Воронезького масиву, в Українських Карпатах і передгір'ях Криму. Неогенові відклади (вапняки, піски, пісковики, глини тощо) поширені на значних територіях як платформеної частини України, так і в Передкарпатті, в Криму. Особливо потужною є їх товща на Причорноморській западині.
Всюди на території України залягають четвертинні відклади. Вони вкривають більш давні породи і відслонюються (оголюються) в кар'єрах, долинах річок, балках та ярах. Четвертинні відклади неоднакові за походженням і віком. Розрізняють морські, льодовикові, еолові, річкові та інші відклади. Вони відіграють важливу роль у ґрунтотворенні, формуванні особливостей фізико-географічних регіонів і ландшафтів, як ресурси будівельних матеріалів.

Як приклад розглянемо геологічний розріз правого берега Київського водосховища біля Вишгорода. На ньому зверху вниз можна простежити відклади четвертинного, неогенового і палеогенового періодів: а) четвертинні відклади – дерново-підзолистий ґрунт (потужність 0,1-1,2 м); пісок, суглинок лесовидний сірувато-палевий (1-2 м); суглинок моренний червоно-бурий, піщанистий, іноді з уламками кристалічних порід, гравієм, галькою, подекуди з червонуватим (через домішки заліза) піском; б) неогенові відклади – червоно-бурі глини з вапняковими вкрапленнями, під ними сірі, вишнево-червоні пластичні з марганцевими горошинами глини потужністю 3,0-5,8 м; нижче залягають піски білі й жовтуваті, тонкозернисті, кварцові, зверху – слабо зцементований пісковик (до 1 м), знизу – пласти бурого вугілля (до 1 м); в) палеогенові відклади – піски сірувато-зелені й вохристо-зелені, що чергуються з прошарками глинястих пісків буруватого чи темно-сірого кольору, знизу – шар пісковиків жовтого кольору і залізистих темно-бурих (до 2 м). У цих пісках трапляються скупчення та окремі шматки бурштину. Нижче залягає дрібнозернистий пісок сірого і темно-зеленого кольору (2,2-2,4 м), знизу відслонюється мергель темно-зеленого кольору, піски і пісковики.

Запитання і завдання

1. Чим зумовлене поширення різновікових геологічних порід на території України?
2. За геологічною картою в атласі з'ясуйте, за яким принципом показано на ній поширеність і вік геологічних порід.
3. Зіставте легенду геологічної карти з геохронологічною таблицею і встановіть подібність і відмінність між ними.
4. За геологічною картою визначте: а) де поширені найдавніші геологічні породи; б) які з геологічних порід найбільш поширені; в) чому не всі геологічні відклади можна показати на геологічній карті для кожного конкретного району.
5. Опишіть відслонення найближчих до школи кар'єру, долини, річки, схилу яру. Зробіть малюнок відслонення, зберіть зразки порід.

◄ Тектонічна будова України

Зміст підручника "Масляк П.О., Шищенко П.Г.Географія України 8-9 клас."

Палеогеографічні умови України ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Географія 8-9 клас

Загрузка...