Юрківський В.М. Географія країн світу – Економіка Болгарії. Промисловість Болгарії. Сільське господарство Болгарії

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Країни Світу

Болгарія

До 1945 р. Болгарія була відсталою аграрною країною, 4/5 її населення жило в сільській місцевості і займалось сільським господарством. Зараз це індустріально-аграрна країна. Більше 1/2 матеріального продукту і зайнятих припадає на промисловість, зокрема добувну і енергетику.
Енергетика Болгарії дуже залежить від імпорту потрібних енергоресурсів. Імпортують, переважно з Росії і частково з України, нафту і нафтопродукти, природний газ, кам'яне вугілля та електроенергію. Транспортування їх здійснюється суходолом (газопровід і ЛЕП) транзитом через Румунію або морем. Власні енергоресурси представлені бурим вугіллям. Запаси його значні, але якість дуже низька. Використовують його як паливо на ТЕС. Працюють також невеликі ГЕС. Половину всієї електроенергії виробляє атомна електростанція, яка побудована в місті Козлодуй на березі Дунаю.
Болгарія – виробник та експортер свинцю, цинку і міді. Виплавка чорних металів, в основному на імпортній сировині, не задовольняє внутрішніх потреб.
Машинобудування – нова для Болгарії галузь. В ньому розвиваються чотири головні напрями – виробництво електротехніки, підйомно-транспортних машин, суден і сільськогосподарської техніки. Традиційні галузі легкої і харчової промисловості працюють переважно на місцевій сировині й задовольняють внутрішні потреби. Експортну спрямованість мають консервна (плодоовочевої спеціалізації), виноробна, ефіроолійна, тютюнова, хутрова галузі і виробництво вовняного трикотажу.

У сільському господарстві зайнято 1/4 робочої сили і виробляється 1/5 матеріального продукту. Для його потреб використовується 1/2 території. Частина земель зрошується. Рослинництво за вартістю продукції передує. Серед зернових найбільше значення мають пшениця і кукурудза. Вирощують соняшник і цукрові буряки. У тваринництві головним напрямком є виробництво молока і сирів. Розводять також велику рогату худобу м'ясного напрямку, свиней, птицю. Багато овець і кіз. Тваринництво переважно екстенсивне, відгінно-пасовищне. Широко використовуються гірські пасовища.
Характерна риса сільського господарства Болгарії – наявність у ньому рис, які зближують його з сільським господарством Середземномор'я. Мова йде про високу частку в ньому овочівництва і садівництва, баштанних, винограду, тютюну та ефіроолійних. Є посіви бавовнику. Все це трудомісткі культури з експортною орієнтацією Болгарія відома своїми томатами, перцем, цибулею, яблуками, грушами, сливами, абрикосами, персиками, кавунами і динями, столовим виноградом і виноградним вином. Разом з Туреччиною вона є головним виробником сигарет і сушеного листя тютюну східних сортів. Болгарські ефіроолійні культури – троянда (в першу чергу казанлицька), м'ята, лаванда і парфуми, створені на їх основі, набули світової слави.
Головними сільськогосподарськими районами Болгарії є Нижньодунайська рівнина, рівнини річки Мариці і Причорноморська. Нижньодунайська і Причорноморська рівнини – головні житниці країни. Рівнина Мариці – район садів, овочів, винограду, тютюну і ефіроолійних культур, а також бавовнику.

Важливу роль у господарстві Болгарії займає міжнародний туризм. Існує відповідна туристична інфраструктура. Вона включає мережу курортів міжнародного значення на узбережжі Чорного моря («Золоті піски», «Албена», «Сонячний берег» та інші), в горах і біля цілющих мінеральних джерел.

Провідну роль у транспортній системі Болгарії відіграють залізниці. Автомобільні дороги на 3/4 не мають твердого покриття. Через територію Болгарії проходить прокладена ще напередодні першої світової вгини міжнародна залізниця Берлін – Белград – Стамбул – Багдад. Паралельно до неї побудовано міжнародне шосе Європа – Мала Азія. Головним транспортним центром є Софія. Русе – порт на Дунаї і залізничний вузол. Біля нього в 1954 р. було побудовано єдиний у Болгарії міст через Дунай, який з'єднує її з Румунією і відкриває для неї наземні (залізничний і автомобільний) міжнародні шляхи у північному напрямку. Варна та Бургас – морські порти. В 1987 р. почала діяти поромна переправа між Варною та Іллічівськом (Україна). Відстань між ними морем (440 км) вдвічі коротша, ніж суходолом через Русе і Ясси.
Головними торговими партнерами сучасної Болгарії є країни Західної Європи і Росія. Частка Болгарії в зовнішньому торговому обігу України становить 1,1% (1995 р.). У структурі болгарського експорту виділяються тютюн і тютюнові вироби, столовий виноград і виноградні вина, плодоовочеві консерви, ефірна олія і машини. В імпорті головними є енергоносії, промислове обладнання і транспортні засоби, чорні метали, залізна руда.

◄ Болгарія. Географічне положення Болгарії. Населення Болгарії

Зміст підручника "Юрківський В.М.Регіональна економічна і соціальна географія."

Софія - столиця Болгарії. Міста Болгарії - Варна, Пловдів, Бургас ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Країни Світу

Загрузка...