Юрківський В.М. Географія країн світу – Кувейт. Саудівська Аравія. Бахрейн. Катар. Об’єднані Арабські Емірати. Оман

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Країни Світу

Кувейт. Саудівська Аравія. Бахрейн. Катар. Об’єднані Арабські Емірати. Оман

Всі ці країни лежать на Аравійському півострові і мають вихід до Перської затоки. Саудівська Аравія – одна з найбільших у світі, площа інших значно менша. Сукупне їх населення – 22 млн. чоловік, але вони володіють величезними запасами нафти, особливо разючими в розрахунку на душу населення.
В природному відношенні це Аравійська пустеля – переважно суха гола земля. Постійних річок або водосховищ немає. Природні опади мінімальні, як правило, менші за 100 мм на рік. Середня температура липня 33°С, максимальна – до 49°С. Століттями єдиним способом господарювання тут було екстенсивне і малопродуктивне кочове скотарство. Критична густота населення становила 4-5, а частіше 1 чоловік на 1 км кв. Зрошуваних оазисів і зараз дуже мало, і розміри їх невеликі. Навіть після другої світової війни це все ще було царство кочових арабів-бедуїнів. Всі шість країн були серед найбідніших у світі і жили в умовах середньовіччя, як і тисячу років тому. Нині вони серед найбагатших у світі.
Основою несподіваного для них багатства стала нафта і зростання попиту на неї, починаючи з 60-70-х років XX ст. Зараз нафтова промисловість домінує в економіці у цілому і в експорті зокрема. Інші галузі (сільське господарство, рибальство тощо), хоч їх також торкнулась модернізація, відійшли на задній план. Значно розвинулась будівельна індустрія і сфера послуг. Кустарно-ремісниче виробництво, яке ще недавно було єдиним джерелом задоволення місцевих споживчих потреб, зосередилось на обслуговуванні приїжджих іноземців екзотичними товарами. Широких масштабів набула нова галузь – опріснення морської води. Важливим джерелом іноземної валюти став іноземний туризм, включаючи паломників до Мекки. Крім безпосередніх доходів від нафтового комплексу виробництв, все більшого значення набувають доходи від інвестицій у розвинених країнах.
Зараз ця частина Південно-Західної Азії має реальну можливість купувати за кордоном всі виробничі і споживчі товари, включаючи продовольство, яке ввозять у великих обсягах, наймати висококваліфікованих спеціалістів у західних країнах і дешеву робочу силу в слаборозвиненому світі, оплачувати найновітнішу техніку й технологію. Торгують ці країни переважно з партнерами в Західній Європі, Англо-Америці та з Японією.
Разюче змінився зовнішній вигляд обжитої частини цих країн і спосіб їхнього життя. Практично на голому місці виросли нові міста з сучасною планіровкою і модерною архітектурою, створена іригаційна, транспортна, комунікаційна і соціально-культурна інфраструктура: водосховища і зони зелених насаджень, система автострад, телекомунікаційні об'єкти, школи, університети, медичні заклади. Величезні культові споруди (мечеті і мінарети) вражають поєднанням сучасності та ісламських традицій. Засновані «фонди майбутніх поколінь».
Кувейт, Саудівська Аравія, Бахрейн, Катар, ОАЕ і Оман стали новим типом країн не тільки для Південно-Західної Азії, але й для світу в цілому. Проте, незважаючи на багатство, їх не можна відносити до індустріально розвинених країн. Індекс розвитку людини все ще порівняно низький. Тільки в 60-ті роки тут було офіційно заборонено рабство. Значна частина дорослого населення є неписьменною. Громадське й сімейне життя і досі в значній мірі регулюється законами шаріату, тобто нормами феодального права, що були встановлені ще в VI ст.
Шість розглядуваних країн займають майже весь Аравійський півострів, щоправда, в основному за рахунок Саудівської Аравії. Сучасне життя в них зосереджене на так званій Східній (по відношенню до півострова) низовині на узбережжі Перської і частково Оманської заток. Низовина, яка простяглась на 1200 км від Ель-Кувейта до Маската, не являє собою суцільно заселеної смуги. Населення і економічний потенціал сконцентровані в небагатьох містах, як правило, столицях і одночасно морських портах. Найбільшими серед них є Ель-Кувейт, Абу-Дабі і Дубай. Тільки столиця і найбільше місто Саудівської Аравії – Ер-Ріяд (1,5 млн. жителів) лежить у Центральній частині півострова. Значним містом Саудівської Аравії стала також Джідда на узбережжі Червоного моря.

Мекка (0,6 млн. жителів) – місто в Саудівській Аравії на заході Аравійського півострова. Вона лежить в сухій і голій долині за 95 км від Джідди, від якої її відділяє гірський хребет. Як священне місце, Мекка відома ще до н.е. З VII ст. – це головний релігійний центр мусульман усього світу. Тут народився Мухаммед і тут розпочалася історія ісламу як релігії. Щоденно 1 млрд. мусульман у всьому світі відправляють п'ять молитов, повернувшись обличчям у бік Мекки. Кожен мусульманин повинен хоч раз у житті здійснити сюди паломництво («хадж»). Зараз кількість паломників перевищує 4 млн. чоловік на рік і «квотується» по країнах. Мекка – типовий релігійний центр, інших функцій вона не має. Культовими спорудами є Головна мечеть – Харам («Божий Дім»), храм Кааба («Куб») і Чорний камінь («Кибла»). Є спеціальні державні установи, які організовують життя і обслуговування паломників, фабрики, які виробляють спеціальний одяг, маленькі килими, коралове намисто, священні книги тощо. Зараз Саудівська Аравія за рахунок нафтових доходів проводить модернізацію Мекки та її релігійних об'єктів і осучаснює охорону здоров'я, безпеку та інші послуги паломникам.

◄ Ізраїль. Економіка Ізраїлю. Тель-Авів - столиця Ізраїлю. Місто Єрусалим

Зміст підручника "Юрківський В.М.Регіональна економічна і соціальна географія."

Ірак. Іран. Країни Південної Азії ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Країни Світу

Загрузка...