Юрківський В.М. Географія країн світу – Пакистан. Ісламабад - столиця Пакистану. Міста Карачі і Лахор

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Країни Світу

Інші країни Південної Азії

Ці країни займають окраїну Індостанського субконтиненту. В природному, історичному, етнічному і господарському відношенні вони є своєрідним продовженням сусідніх з ними частин Індії. Однак це не суперечить їх праву на самостійність і тому факту, що кожна з них має індивідуальне обличчя. Всі шість країн є економічно слаборозвиненими і відсталість їх демографічної та економічної структури така сама, як і в Індії.

Пакистан

Територія Пакистану є перехідною від мусонної Індії до посушливої Південно-Західної Азії. Понад 3/4 його площі займають гори Каракорум і Гіндукуш на півночі, посушливе Белуджистансъке нагір'я на південному заході і пустеля Тар на південному сході. Вони малосприятливі для життя і господарської діяльності, заселені дуже рідко, здебільшого кочовими племенами, і їх роль у Пакистані незначна. Важливою частиною країни є алювіальна долина річки Інд, яка простягнулась з півночі на південь майже на 1500 км від Гімалаїв до Аравійського моря. Саме тут 4500 років тому існували знамениті цивілізації Хараппи і Мохенджо-Даро. Зараз це провінції Пенджаб і Сінд.
Населення Пакистану складається з чотирьох головних етносів. Це пенджабці, сіндхи, пуштуни і белуджі. Всі вони розмовляють індоєвропейськими мовами, але мови ці неоднакові. Мови Пенджабців і сіндхів належать до індоарійської групи, а ігуштунів і белуджів – до іранської. Державною визначена мова урду. В її основі лежить мова хінді, яка ще в середні віки зазнала впливу перської мови і її письмо має арабську графіку. Державна релігія – іслам.
Міське населення Пакистану становить 32%. Внаслідок «вибуху урбанізації» вже до десятка міст є «мільйонерами». Найбільше з них Карачі (понад 5 млн. жителів) виникло у XVIII ст. на узбережжі Аравійського моря як торговий і адміністративний центр англійців. З 1949 по 1957 р. Карачі був столицею Пакистану, а зараз, незважаючи на своє ексцентричне розміщення, є головним фінансово-торговим, промисловим і транспортним центром, єдиним морським портом. Зараз столицею країни є Ісламабад. Його побудовано спеціально як столицю нової держави в передгір'ях Гімалаїв, де кліматичні умови більш сприятливі для життя.
Вплив мусонів на територію Пакистану слабкий. Країна має посушливий клімат з жарким літом і прохолодною зимою. Тільки в східному Пенджабі випадає до 500 мм опадів на рік, в Белуджистані і Сінді – не більше 130 мм. Найважливішим природним багатством Пакистану є річка Інд та її притоки. Річки дають можливість зрошення (зрошується 15 млн. га земель – одне з перших місць у світі), а їхні наноси утворили великий масив родючих грунтів. Саме це й створило основу для існування тут такого численного населення. За кількістю жителів Пакистан поступається тільки шести країнам світу, але всі вони є значно більшими від нього за територією. Інд для Пакистану відіграє таку ж роль, як Ніл для Єгипту, або Тігр і Євфрат для Іраку.
Пакистан – аграрна країна. В промисловості головним залишається виробництво тканин, одягу і продуктів харчування. Поширена праця кустарів і ремісників. Збільшення частки промисловості у ВНП і в структурі зайнятих співіснує з абсолютним зростанням зайнятих в аграрному секторі. Основою сільського господарства є зрошуване землеробство, а головними культурами – пшениця і бавовник. Як виробник пшениці і бавовни Пакистан посідає високе місце в світі. Країна експортує текстиль, одяг, шкіряні вироби і килими. Імпортує – нафтопродукти, машини і транспортні засоби, продовольство. Головними його торговими партнерами є США, Японія, країни Західної Європи та Саудівська Аравія.
Окремої уваги при характеристиці Пакистану заслуговує територія Пенджабу (П'ятиріччя – річка Сатледж, її притоки Біас і Чинаб і притоки Чинабу – Джелам і Раві). Ця територія відіграла виняткову роль в історії Індостанського субконтиненту і є природною, історико-культурною і господарською цілісністю. Важливою вкою в його сучасному розвитку була Громадянська війна в США і пов'язана з нею нестача бавовни на світовому ринку. За проектами англійців у кінці XIX – на початку XX ст. тут були побудовані система постійних зрошувальних каналів і відповідна інфраструктура. Зрошувані площі збільшилися до 5 млн. га і район перетворився на одну з найбільших баз виробництва бавовни в світі. Селяни, які отримали землю «на каналах», тобто на нових зрошуваних землях опинилися в найкращих на субконтиненті умовах. Для Пенджабу характерні господарства фермерського типу і більш-менш сучасні аграрні відносини. Саме цим пояснюється положення Пакистану на субконтиненті і положення індійського Пенджабу в Індії як територій з вищим від середнього рівнем розвитку.
В 1947 р. при поділі Британської Індії Пенджаб було розрізано на дві частини. Більша, населена пенджабцями-мусульманами, увійшла до складу Пакистану, менша – пенджабцями-індуїстами – до складу Індії. Зараз в Індії проживає 28 млн. пенджабців, а в Пакистані – більше 100 млн, що складає 80% пакистанського населення. Пенджабці в Пакистані відкрають основну роль у політичному та економічному житті, а провінція Пенджаб є головною частиною країни. Найбільшим містом Пенджабу є Лахор (5 млн. жителів), яке багате на пам'ятки минулих епох.

◄ Південь Індії. Міста Ченай (Мадрас), Бангалор і Вішакхапатнам

Зміст підручника "Юрківський В.М.Регіональна економічна і соціальна географія."

Непал і Бутан ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Країни Світу

Загрузка...