Юрківський В.М. Географія країн світу – Плантаційні культури Південно-Східної Азії

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Країни Світу

Південно-східна Азія

Сільське господарство

Плантаційні культури. Вирощування плантаційних культур є окремим і дуже важливим сектором сільського господарства Південно-Східної Азії. З'явився він у колоніальну епоху під впливом попиту в Європі на продукти тропічного землеробства. Спочатку метрополії намагались насаджувати виробництво експортних культур безпосередньо в селянських господарствах. Але практика примусових культур мала настільки згубні наслідки, що від неї довелося відмовитись. Вихід знайшли у створенні плантацій – спеціальних господарств з найманою робочою силою. Закладалися плантації не в рисових районах, а на очищених від екваторіального лісу ділянках.
У плантаційному секторі вища, порівняно з традиційним споживчим землеробством, продуктивність праці. Рівень агротехніки, зокрема селекції, досить високий, застосовуються добрива. Плантації створили свій особливий аграрний ландшафт. Вони складаються з великих земельних ділянок, засаджених багаторічними культурами (деревами або чагарниками), господарського центру і робітничого селища. Часто тут же знаходиться підприємство з первинної переробки врожаю. Мережа шосейних доріг зв'язує плантації з портами.
Структура експортних культур складалася в регіоні поступово, вона не завжди була такою, як зараз, і продовжує змінюватися. Головним чинником у даному випадку є попит з боку розвинених країн на світовому ринку. Мало хто знає, що в 20-ті роки Ява була другим після Куби постачальником тростинного цукру на світовий ринок. Економічна криза 1929-1933 pp. стала причиною занепаду хуг цього виробництва. В 60-ті роки під впливом попиту з США різко розширилися цукрові плантації на Філіппінах. Згодом у провідні експортери тростинного цукру вийшов Таїланд. Під впливом попиту з Японії на Філіппінах мав місце банановий бум. Упродовж півтора століття Ява входить до складу провідних експортерів чаю, і яванський (індонезійський) чай цінується на світовому ринку. Те саме можна сказати і про абаку (манільські коноплі) з Філіппін. Нещодавно великими виробниками і експортерами ананасів стали Таїланд і Філіппіни, до того в регіоні експортувала ананаси тільки Малайзія. Традиційними постачальниками на світовий ринок перцю є Індонезія і Малайзія. Так званий «золотий трикутник» – гірські райони Індокитайського півострова, де сходяться кордони М'янми, Таїланду, Лаосу і Китаю, – найбільший район нелегального вирощування опійного маку.
При всьому різноманітті плантаційних культур у регіоні найважливішими серед них стали гевея, олійна і кокосова пальми. Всі три є типовими представниками екваторіального лісу.
Гевея була завезена сюди англійцями з бразильської Амазонії на початку XX ст. Зараз Південно-Східна Азія постачає на світовий ринок 4,5 млн. т натурального каучуку, або понад 80% його світового виробництва. Плантації гевеї нарівно розподіляються між Таїландом, Малайзією та Індонезією. Олійна пальма також не місцева для регіону рослина. Вона потрапила сюди з Гвінейського узбережжя Африки лише після другої світової війни. Зараз із 12 млн. т пальмової олії, що виробляється в світі, понад 6 млн. т припадає на Малайзію і до 3 млн. т на Індонезію. Кокосова пальма, як споживча культура, поширена на морських узбережжях усюди в екваторіальному поясі. Але майже 3/4 насаджень, які мають експортне значення, зосереджені в Північно-Східній Азії. Її вирощують тут у дрібних, але спеціалізованих селянських господарствах. Філіппіни та Індонезія – головні постачальники продуктів цієї рослини (горіхи, копра, олія і койрові волокна).
Найбільшого розвитку плантаційне господарство набуло в країнах, які лежать в екваторіальному поясі. Це Малайзія (західне узбережжя півострова), Індонезія (острови Суматра і Ява) та Філіппіни (центральна їх частина). В субекваторіальному поясі виділяються узбережжя Сіамської затоки в Таїланді, Камбоджі і В'єтнамі і Тенассерімське узбережжя М'янми, де сухий сезон різко не виділяється. Порівняно з рисом, плантації займають невеликі площі сільськогосподарських угідь і водночас вони є важливим джерелом іноземної валюти для країн регіону. Плантації також треба розглядати як одну з систем землеробства, яка в екваторіальних і субекваторіальних умовах імітує умови вологого лісу, запобігає ерозії грунту і тим самим підтримує екологічну рівновагу.

◄ Сільське господарство Південно-Східної Азії

Зміст підручника "Юрківський В.М.Регіональна економічна і соціальна географія."

Сінгапур. Економіка Сінгапура ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Країни Світу

Загрузка...