Юрківський В.М. Географія країн світу – Пекін - столиця Китаю. Міста Тяньцзінь, Ціндао, Сіань і Ланчжоу

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Країни Світу

Китай

Внутрішні відмінності й міста Китаю

Пекін (Бейцзін – буквально «Північна столиця») має більш ніж 3000-річну історію. Столицею всього Китаю він став у X ст. Географічне положення його в країні є ексцентричним і нагадує положення Калькутти в Індії або Нью-Йорка в США. Це стане зрозумілим, коли врахувати, що в середні віки Китаю постійно загрожували кочові племена.
Пекін – одне з найбільших міст світу (12 млн. жителів, з яких 8 млн. міських і 4 млн. сільських). Це столиця, головний політичний, адміністративний, науковий і культурний центр країни, транспортний вузол. Після революції 1949 р. уряд доклав максимальних зусиль, аби перетворити Пекін і на провідне індустріальне місто. Розвивалися в першу чергу галузі машинобудування і хімічної промисловості. Багато зроблено, щоб модернізувати це старе китайське місто і створити відповідні умови життя. Здійснено велике адміністративне, житлове і транспортне будівництво. Прокладено метро.
Найважливішими частинами Пекіна є Чжун Нань Хай – урядовий центр; історичний центр – «Заборонене місто» колишніх китайських імператорів; нові житлові й промислові передмістя. Пекін надзвичайно багатий на культурну та історичну спадщину. Серед пам'яток: колишні імператорський палац – нині музей Гугун, та імператорські парки. В околицях Пекіна – стоянка первісної людини – сінантропа, ділянка Великого Китайського муру та підземні мавзолеї імператорів. Історичні пам'ятки Пекіна зазнали руйнувань і пограбувань з боку збройних сил Великобританії, Німеччини, Італії, Росії, Японії та США, які окупували місто в 1900 р. Незважаючи на це, музей Гугун за своїми скарбами є одним з найбагатших музеїв світу. Пекін є побратимом Києва.

Тяньцзінь (8 млн. жителів) лежить за 130 км від Пекіна і тісно з Ним пов'язаний. Це був морський порт столиці, одночасно з'єднаний з Великим каналом. У 1860 р. Тяньцзінь проголошено «відкритим портом» і невдовзі він став другим після Шанхаю торговим" фінансовим, промисловим і портовим містом країни. Промислова структура його була аналогічною шанхайській, в ній панувало текстильне виробництво. Зараз Тяньцзінь продовжує зберігати свої позиції. В ньому розвинулись машинобудування та хімічна промисловість. Це другий після Пекіна центр науки і вузів, найближче до столиці «відкрите приморське місто».
Ціндао на Шаньдунському півострові до кінця XIX ст. був незначним поселенням. 1887 р. його захопила Німеччина і перетворила на першокласну військово-морську базу. В 1922 р. Ціндао повернуто Китаю. Зараз це важливий порт і центр транспортного машинобудування – будівництво суден, важких вантажних автомобілів, локомотивів. Ціндао – «відкрите приморське місто». Околиці його відомі своїми соляними промислами і чудовою курортною зоною.
В провінції Шаньдун є дві історичні пам'ятки, які надзвичайно шануються в Китаї. Це Цюйфу – місце народження Конфуція (551-479 pp. до н.е.) і гора Тайшань (1524 м н.р.м.) – «перша» серед п'яти найсвятіших гір Китаю.
Середня течія Хуанхе між Лесовим плато і хребтом Ціньлін від Кайфина до Сіаня відома як ядро і колиска китайської цивілізації. Саме тут у III-II тисячоліттях до н.е., одночасно з Єгиптом, Дворіччям та Індом, виникла одна з перших у світі землеробських цивілізацій. Звідси бере початок китайський етнос (хань) і китайська держава. Місто Сіань, яке лежить на берегах невеликої притоки Хуанхе – Вейхе, має 3000 років писаної історії. Впродовж більш як 2000 років це була столиця Китайської імперії, політичний і культурний центр, в якому творили славнозвісні вчені, поети й художники. За своїми історичними пам'ятками Сіань у Китаї поступається тільки Пекіну і Шеньяну. В X ст. н.е. центр ваги Китайської держави перемістився звідси на схід вниз по течії Хуанхе. Напередодні 1949 р. ця територія являла собою глуху провінцію. В період 1949-1978 pp. у містах району, включаючи і Сіань, з'явилися сучасні галузі господарства.
Провінцію Ганьсу можна розглядати як Далекий Схід власне Китаю. Великий Китайський мур тягнеться аж до Юйминя. Ганьсуйський коридор між пустелею Алашань на півночі й Тибетом на півдні ще задовго до нашої ери використовувався як найзручніший шлях з Китаю на захід і навпаки. Тут проходив «Великий шовковий шлях» і саме цим шляхом потрапив до Китаю буддизм. Уздовж нього і зараз зберігаються знамениті храми буддистів, вирубані в скелях навколишніх гір. Найбільш сучасним містом цієї частини Північного Китаю є Ланьчжоу – значний транспортний вузол і центр нафтової промисловості.
За 500 км на північний захід від Ланьчжоу в провінції Ганьсу, де учується Великий Китайський мур, нині знаходиться один з двох китайських космодромів. Другий побудовано в провінції Сичуань біля міста Січан. Центр управління космічними польотами розміщено в Сіані.

◄ Північний Китай. Хуанхе

Зміст підручника "Юрківський В.М.Регіональна економічна і соціальна географія."

Китай басейну Янцзи ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Країни Світу

Загрузка...