Юрківський В. М. Обробна промисловість США

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Регіональна економічна і соціальна географія

Сполучені штати Америки (США)

Обробна промисловість США

Це основа матеріального виробництва США. За вартістю продукції частка харчової промисловості (включаючи тютюнові вироби та напої) становить 15%, текстильної, швейної та шкіряно-взуттєвої – 5, деревообробної і меблевої – 3, паперової та поліграфічної – 10, хімічної (включаючи продукти нафти і вугілля, пластмаси і гуму) – 20, виробів з каменю, глини та скла – 2, металургії – 5, металообробки і машинобудування – 40%.
Величезна роль належить новітнім наукоємним виробництвам (майже 28% усіх зайнятих). Вони є практично в усіх галузях. Найбільше значення останнім часом мають виробництва хімікатів, пластмас, синтетики та ліків, комп'ютерів та офісної техніки, засобів зв'язку, електронних компонентів, автомашин, літаків, ракет і космічної техніки, а також різноманітних приладів. Все це галузі хімічної промисловості і машинобудування. Вони відзначаються Динамізмом, зростанням зайнятості і розмірів продажу, високою оплатою праці.
Разом з тим, величезний внутрішній ринок США вимагає існування, і при цьому у великих масштабах, традиційних галузей з низькими темпами розвитку і низькою оплатою праці.
Ці особливості структури обробної промисловості США обумовлюють і її позиції в зовнішній торгівлі. З одного боку, США є провідним експортером новітніх наукоємних виробів і малосерійного обладнання (будівельні, гірничі машини), з іншого, – вони є великим імпортером традиційних товарів, особливо товарів широкого вжитку: текстилю, білизни, одягу, взуття, дорожніх речей, іграшок, годинників, фотоапаратів, автомашин, аудіо-, відеосистем. Довозять вони сталь, папір і паперові вироби, чимало техніки виробничого призначення.
Обробна промисловість США зародилась у Новій Англії і згодом поширилась на весь Північний Схід, а потім і в Приозер 'я. Вже перед першою світовою війною тут сформувався величезний «промисловий пояс»: Бостон – Балтімор – Сент-Луїс – Мілуокі. Південь та Захід довгий час відставали в промисловому розвитку. Впродовж другої половини XX ст. становище змінилося. Якщо в 1950 р. на Північ припадало 72% продукції обробної промисловості, на Південь – 20 і на Захід – 8%, то в 1993 p., відповідно, 49, 34 і 17%. Тобто сучасне розміщення обробної промисловості практично збігається з розміщенням населення. На Півночі, як і раніше, вона зосереджена в «промисловому поясі». На Півдні найбільші її осередки є на Аппалачському Підмонті і на узбережжі Галфу, на Заході – в Каліфорнії. Крім того, на Півдні і Заході існують також значні відособлені промислові центри.
Ще одним важливим зрушенням у розміщенні обробної промисловості в США у другій половині XX ст. став «рух у передмістя». Історично головними осередками її були внутрішні зони міст, тепер більше 1/2 виробництва знаходиться в передмістях. Найбільшими промисловими центрами США є консолідовані метрополітени Нью-Йорка, Чикаго і Лос-Анджелеса. Причому в другій половині XX ст. Лос-Анджелес обянав Чикаго, а потім і Нью-Йорк і вийшов на перше місце. «Другий ешелон» промислових метрополітенів становлять Філадельфія, Клівленд, Детройт, Мілуокі, Міннеаполіс – Сент-Пол, Сент-Луїс, Даллас, Сан-Франциско та Сіетл. У кожному з них в обробній промисловості зайнято понад 200 тис. чоловік. В цілому ці 12 метрополітенів зосереджують 3/10 усіх зайнятих в обробній промисловості США.
У першій половині XX ст. на розміщення обробної промисловості найбільше впливали сировинно-транспортний фактор, наявність дешевої робочої сили і ринків збуту. Розміщення нових наукоємних виробництв у другій половині століття все більше орієнтується на наукові установи, наявність кадрів вищої кваліфікації та екологічно чисте повітря. Вже під час другої світової війни в США почали з'являтися так звані науково-промислові парки, в яких територіально поєднувалися наукові дослідження і наукоємні виробництва. Як приклад найчастіше називають смугу вздовж кільцевої дороги № 128 Бостона і «Силіконову долину» в Каліфорнії – найбільші зосередження електронної промисловості. Назва «Силіконова долина» стала загальною. На зразок неї тепер вже існують десятки «долин», «коридорів», «смуг», «лісів», «прерій», «трикутників» тощо з новітніми виробництвами і науковими дослідженнями та послугами. Науково-промислові парки тісно пов'язані з університетами і часто групуються навколо них, отримуючи звідти нові ідеї та молодих талановитих учених.

◄ Енергетика США

Зміст підручника "Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія"

Географія окремих галузей обробної промисловості США ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Регіональна економічна і соціальна географія