Масляк П.О., Шищенко П.Г. Географія України - Хімічна промисловість України (частина 2)

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Географія 8-9 клас

Україна має значну сировинну базу для виробництва калійних добрив. (Ви вже знаєте, де знаходяться основні родовища калійних солей. Знайдіть їх на карті.) Великими підприємствами виробництва калійних добрив є Калуське виробниче об'єднання «Оріана» і Стебниківський калійний завод в Івано-Франківській області.
Підприємства, що випускають фосфорні добрива, працюють на імпортній сировині (апатити Кольського півострова) та на місцевих фосфоритах. Найбільшими підприємствами є Вінницький і Костянтинівський хімзаводи, Одеський суперфосфатний завод, Сумське ВО «Хімпром», металургійний завод «Азовсталь», де з доменних шлаків виготовляють фосфорні добрива (фосфатшлаки).
Виробництво сірчаної кислоти – галузь основної хімії. Сірчана кислота застосовується в багатьох галузях народного господарства (нафтопереробна, харчова, текстильна, виробництво мінеральних добрив), є однією з провідних у хімічній промисловості України. Виробництво сірчаної кислоти має значну сировинну базу. Це самородна сірка в Передкарпатті, відходи коксохімічних, нафтопереробних заводів, сірчисті гази, що утворюються під час виплавляння цинку, міді, нікелю.
Через високу хімічну активність сірчаної кислоти її небезпечно перевозити на далекі відстані. Тому виробництво сірчаної кислоти орієнтується на споживача. Основними виробниками сірчаної кислоти є підприємства Костянтинівни, Сум, Рівного, Нового Роздолу, Дніпродзержинська.
Виробництво соди розміщується біля родовищ кухонної солі і ропи солоних озер, оскільки це дуже матеріаломістка галузь. Щоб виробити 1 т соди, необхідно витратити 1,5 т кухонної солі, 1,5 т вапняку і 1,7 т умовного палива. (Яка орієнтація матеріаломістких виробництв в розміщенні? Знайдіть на карті основні родовища кухонної солі і вапняків.)
Основними підприємствами содової промисловості є ВО «Хімпром» у Слов'янську (Донецька область) і содовий завод у Лисичанську (Луганська область). На ропі Сиваша працює підприємство в Красноперекопську (Крим). Кальцинована сода використовується в харчовій промисловості для виробництва скла. Каустична сода виробляється в Калуші. Її використовують у текстильній промисловості, миловарінні, для виробництва штучних волокон, глинозему з бокситів тощо.

Лакофарбова промисловість – галузь хімії органічного синтезу. Вона випускає лаки, фарби, оліфу, емалі, розчинники, шпаклювальні і шліфувальні суміші тощо. Сировинна база лакофарбової промисловості дуже широка (налічує близько 350 найменувань). Тому це виробництво має широкі виробничі зв'язки з різними галузями господарства України, зокрема нафтопереробною і нафтохімічною, кольоровою та чорною металургією, лісохімічною, олійно-жировою та ін. У різних районах країни налічується близько 30 великих підприємств та окремих невеликих виробництв.
Великі лакофарбові заводи працюють у Дніпропетровську, Одесі, Львові, Кривому Розі, Бериславі (Херсонська область), Чернівцях, Сімферополі і Красноперекопську, містах Дніпропетровської області.
Анілінофарбова промисловість постачає барвники для поліграфічної, шкіряно-взуттєвої, текстильної, харчової та інших галузей господарства. Найбільшим підприємством анілінофарбової промисловості є Рубіжанський хімкомбінат у Луганській області.
До хімії органічного синтезу належать виробництва синтетичних смол, пластмас і хімічних волокон. Сировинною базою є нафта, газ, кам'яне вугілля, а також кухонна сіль. Хімічні підприємства розміщуються в районах видобутку цієї сировини або в місцях споживання готової продукції.
Продукція хімії органічного синтезу використовується в легкій, харчовій, гумоазбестовій та інших галузях господарства. Найбільші підприємства галузі розміщені в Донбасі і Придніпров'ї. В Запоріжжі виробляють кремнійорганічні сполуки, синтетичні смоли тощо, в Дніпродзержинську – полівініл і полістирол, в Сіверськодонецьку – вироби із пластмаси і склопластика. Синтетичні смоли переробляють на плівкові, пластмасові та інші вироби в Калуші, Києві, Одесі, Фастові.
Розміщення виробництва хімічних волокон залежить від трьох чинників – наявності паливно-енергетичних, водних і трудових ресурсів. Для виробництва 1 т хімічних волокон витрачають велику кількість пари (пригадайте, при якій температурі вона утворюється), до 5 тис. кубічних метрів води, 5-20 тис. кіловат-годин електроенергії. Розрізняють штучні і синтетичні хімічні волокна. Штучні одержують з природних полімерів – переважно з целюлози. До них належать ацетатні, віскозні і мідноаміачні волокна. Синтетичні – анід, капрон, лавсан, нітрон – виробляють із синтетичних смол.
Хімічні волокна використовуються в легкій промисловості, виробництві шин тощо. Вони дешевші від натуральних і мають якості, яких бракує натуральним.
Найбільші підприємства хімічних волокон і ниток знаходяться в Києві, Черкасах, Чернігові, Житомирі, Сокалі (Львівська область). Штучне волокно виробляють в Києві на Дарницькому шовковому комбінаті, в Черкасах і Сокалі, синтетичне – в Чернігівському об'єднанні «Хімволокно» (капронова кордна нитка для виробництва шин).
Нафтохімічна і гумоазбестова промисловість використовує продукцію нафтопереробної і газової промисловості, синтетичний і натуральний каучук. Тому нафтохімічні заводи здебільшого розміщуються поряд з нафтопереробними: Бердянськ, Борислав, Кременчук, Херсон. Окремі заводи нафтохімії орієнтуються на споживача, виробляючи синтетичні миючі засоби, замінники харчових жирів тощо.
Гумоазбестова промисловість налічує понад 30 підприємств різної потужності і асортименту готової продукції. Найбільшим є ВО «Дніпрошина» в Дніпропетровську і виробниче об'єднання шин і гумоазбестових виробів у Білій Церкві. Крім того, шини випускають у Броварах, що поблизу Києва. (Знайдіть ці міста на карті.)
Гумотехнічні вироби випускають також у Києві (кілька підприємств), Лисичанську, Білій Церкві (окремий від виробничого об'єднання завод), Сумах, Запоріжжі, Одесі, Харкові, Луцьку, Донецьку, Горлівці, Дубному (Рівненська область), Чернівцях (завод гумового взуття), Дашаві і Кременчуці (заводи технічного вуглецю).

◄ Хімічна промисловість України (частина 1)

Зміст підручника "Масляк П.О., Шищенко П.Г.Географія України 8-9 клас."

Хімічна промисловість України (частина 3) ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Географія 8-9 клас

Загрузка...