Пастернак О. Пояснення тризуба - Розвойова основа геральдики. Перевага образкової величавості та переведення звичаїв на писане право

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати книжку Походження тризуба

Розвойова основа геральдики. Перевага образкової величавості та переведення звичаїв на писане право

Перевага величавості образкового напису (герба) над буквеною монограмою появляється в Німеччині 938 р., коли там заведено звісні турніри; потому заведено такі турніри й у Франції. Але найбільше спричинилися до розвою величавості образкового напису хрестоносні походи, в яких брала участь шляхта Західної Європи. Отож у тих часах відкинено монограми, а шляхтич (лицар) на своїй зброї та одежі виписував (значив) свої подвиги, здобуті на турнірах, в боях та у воєнних боях під час хрестоносних походів.
Здобутий величавий образковий напис подвигами в боях, за звичаями шляхти, надавав дотичному шляхтичеві (лицареві) гідність (титул), права в суспільності шляхти та право на майно. Той напис (герб) разом з його правами ставався дідичним (спадковим), тобто переходив з роду в рід дотичного шляхтича. В тих часах помалу-малу приступлено до списання цих звичаїв, себто заведено списки (реєстри), списано права набуття та карні постанови (страта знаку та його прав), подробиці способу зіставлення знаку (величавого напису) та подібного, інакше сказати, звичаєве право переведено на право писане (закон). Це розпочалось у Німеччині, та помалу поширилося на цілу Європу, де реєстрування почалось в XIV та в час XV та XIX ст. В писане право заведено сам звичай, образковий напис (знак) та його значення.
Слов'янські народи назвали той закон та науку про ті знаки геральдикою, від німецького слова «Heraldik». Німці, крім слова геральдика, мають ще другу назву – «Wappen-kunde». Образковий напис (знак або образок) у слов'янських мовах названо: ерб, ірб, герб; ці слова походять від німецького слова «erben» – одідичувати. В українській мові прийнято слово герб, значення образка названо грецьким словом «символ».
В писаній геральдиці можна зауважити, що з початку повне символічне значення герба містилося тільки в щиті з його фігурами, себто щит і на нім розміщені фігури являли собою величавий напис (символ) родової гідності (титулу) і родового прізвища, але з часом для родової гідності уміщено над щитом знаки, а саме: повна корона над щитом являє собою родову гідність (титул) князя, щит з його фігурами являє собою родове назвище, скажім: князь Сапєга, повна корона – це є князь, а щит – це є Сапєга. Корона з дев'яти палок означає граф, корона з семи палок означає барон, корона з п'яти палок означає шляхтич (лицар). Шолом над щитом з трьома струсовими перами, або з ключем, або іншим знаком означає шляхтич (лицар) найнижчого титулу.

◄ Первісна (зародкова) основа герба та його правила (закони)

Зміст підручника "Пастернак О.Пояснення тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого."

Дальший розвій геральдики та її сучасний стан. Державні герби нашого часу ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати книжку Походження тризуба

Загрузка...