Микола Костомаров. Іван Мазепа (частина 3)

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Біографія Івана Мазепи

Розраховуючи на могутність Голицина, Мазепа всіма засобами старався догоджати йому доти, доки Петро в 1689 році не покінчив з правлінням Софії і не відправив Голицина в заслання. Мазепа приїхав випадково до столиці саме тоді, коли в Москві стався переворот, з наміром кланятися фаворитові, однак, вздрівши, що влада перемінилася, постарався якшвидше розірвати зв'язки з колишніми владцями і пристати до нових. Це йому вдалося. Мазепа почав просити від уряду того, чого якраз російський уряд і домагався в Малоросії, наприклад, збільшення числа своїх ратних людей, перепису козаків і приборкання народної сваволі. І до Петра особисто зумів піддобритися Мазепа. Молодий цар полюбив його і з того часу вважав його щиро відданим своїм слугою.
Протягом усього двадцятирічного гетьманства Мазепи в Малоросії нуртувала ненависть до нього з боку підлеглих, виявляючись то в тих, то в інших спробах позбавити його гетьманства. Чим довше тримав Мазепа гетьманську булаву, тим більше звикав малоруський народ вважати його людиною польського духу, ворогом корінних козацьких прагнень до рівності й до загальної волі; нехіть до Мазепи почала передусім виявлятися, за малоросійськими звичками, в доносах і підступах. У кінці 1689 року прибув у Польщу до короля Яна Собеського руський монах Соломон з листом від Мазепи, в якому малоросійський гетьман заявляв польському королю про бажання приєднати Малоросію знову до Польщі і спонукав до розпочину ворожнечі проти Росії. Слідом за тим із Запоріжжя приїхали до того ж короля посланці з пропозицією прийняти Запоріжжя в підданство Польщі. Завдячуючи одному православному придворному, котрий проживав у королівському палаці, про те й інше дізнався московський резидент у Варшаві Волков, а від Волкова дізналися про це і в Москві. Король послав Соломона на Україну, до гетьмана, без будь-якого листа, обнадіяти на словах щодо своєї милості, а між тим дав таємне доручення львівському православному єпископові Йосифу Шумлянському (8) вступити у зносини з Мазепою. Шумлянський направив до Мазепи шляхтича Доморацького з листом і просив через посланця оголосити, на яких Умовах бажає гетьман Малоросії вступити у підданство польській державі. Мазепа, одержавши лист Шумлянського, відправив цього листа і шляхтича, який його привіз, до Москви; Соломон же дізнався про це заздалегідь і не наважився вже з'являтися до гетьмана, а повернувся до Варшави, але щоб, як кажуть, не вдарити перед поляками лицем у грязюку, найняв дорогою в корчмі якогось студента і намовив його написати йому фальшивого листа від імені Мазепи. Переписаного начисто цього листа Соломон підписав сам, але чорнові заготовки листа забув забрати у студента. Трапилося так, що перш ніж Соломон доїхав до Варшави, студент, розгулявшись у корчмі на одержані від Соломона два таляри за своє мистецтво, відкрив таємницю випадковій п'яній компанії, а опісля його заарештували й привели до короля. Студент у всьому признався і віддав залишені йому чернетки листа, якого писано було від імені Мазепи. Коли Соломон, з'явившись до короля, подав йому листа від гетьмана Мазепи, король, знаючи уже все, звелів покликати студента й викрити Соломонів обман. Чернетки були в наявності; відпиратися було неможливо. Соломон у всьому признався, і його посадовили в тюрму, а потім, на вимогу російського резидента, видали московському урядові. У 1691 році його привезли до Москви, розстригли і під колишнім його мирським іменем Семена Дротського відправили до гетьмана в Батурин. Там його стратили. З усього видно, цей Соломон був знаряддям таємної партії, яка намагалася навести підозру на Мазепу в Москві й підготувати йому загибель.
Але ще коли московський уряд не мав у своїх руках Соломона і вимагав його видачі, у Києві було підкинуто анонімного листа, яким хтось застерігав російський уряд «від злого й оманливого Мазепи». Київський воєвода відправив цього листа в Москву, а з Москви його послали прямо в руки Мазепі з тим, щоб гетьман повідомив: чи не може, за своїми міркуваннями, здогадатися, хто б міг скласти такого листа? Мазепа вказав, як на головних своїх ворогів, на колишнього гадяцького полковника Самойловича, на зятя гетьмана Самойловича князя Юрія Четвертинського, на колишнього переяславського полковника Дмитрашку Райчу і на тодішнього переяславського полковника Леонтія Полуботка. На домагання гетьмана відставленого гадяцького полковника вивезли з його маєтку, який знаходився в Лебединському повіті, привезли до Москви, а потім заслали до Сибіру; туди ж заслали й Райчу; Юрія Четвертинського з дружиною і тещею переселили до Москви, Леонтій Полуботок позбувся посади полковника.

Козак часів І. Мазепи. Малюнок (доступно при скачуванні повної версії книги)

◄ Микола Костомаров. Іван Мазепа (частина 2)

Зміст підручника "Іван Мазепа (за ред. В.О.Шевчука)."

Микола Костомаров. Іван Мазепа (частина 4) ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Біографія Івана Мазепи

Загрузка...