Микола Костомаров. Іван Мазепа (частина 9)

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Біографія Івана Мазепи

Охтирський полковник сповістив про почуте київському воєводі і водночас відправив до Москви від себе листи про очікувану зраду гетьмана, між іншим листа до царевича Олексія (23). Цар дізнався про все 10 березня 1708 року и власноручним листом до Мазепи про все сповістив гетьманові, сам запевняв, Що нічому не вірить, вважає все почуте наслідком ворожої інтриги, і запідозрював миргородського полковника Апостола (24), котрий, як цареві було відомо, неприязно ставився до гетьмана. Цар заздалегідь дозволяв гетьманові схопити й закувати своїх недоброзичливців. Між тим сам Кочубей, за порадою попа Святайла, відправив у Москву до царевича ще один донос з перехрестом Яценком. Донос, якого привіз цей посланець був переданий до рук цареві. Але й цьому доносові Петро не повірив і знову сповістив гетьманові. Тоді гетьман просив царя через канцлера Головкіна звеліти взяти донощиків і відіслати до Києва, щоб судити їх перед очима малоросійського народу. Цар на це погодився. Кочубей перебував у своєму маєтку Диканьці, поблизу Полтави. Гетьман відправив туди козаків узяти його й Іскру. Але Кочубей та Іскра дізналися про це завчасно, втекли в Охтирський полк і сховалися в містечку Красний Кут під захист охтирського полковника. Гетьман сповістив про це канцлера Головкіна, а Головкін послав капітана Дубянського розшукати Кочубея, Іскру й Осипова, дякувати їм від імені царя за вірність і запросити їх для пояснень приїхати до Смоленська, із сподіванням на царську милість і винагороду. Водночас Петро, відпускаючи до Мазепи його генерального осавула Скоропадського (25), запевнив гетьмана, що донощикам, як наклепникам, не буде виявлено ніякого довір'я і вони зазнають належної кари.
Донощики довірилися Головкіну (26) і поїхали. Із Кочубеєм та Іскрою вирушили охтирський полковник Федір Осипов, піп Святайло, сотник Петро Кованько, небіж Іскри, два писарі, вісім слуг Кочубея та Іскри. Од Бєлгорода їх супроводжувала сильна варта, але так, щоб їм не здавалося, що вони їдуть під арештом. 18 квітня 1708 року прибули вони до Вітебська, де розташовувалася головна квартира царя.

Будинок І. Мазепи у Чернігові. Малюнок (доступно при скачуванні повної версії книги)

Другого дня по прибуттю донощиків почали допитувати їх царські міністри. Першим од усіх запитували охтирського полковника Осипова. Він був лише передавачем того, що повідомили йому, і не міг сказати нічого важливого й нового стосовно самої справи. Потім приступили до Кочубея, і той подав письмово 33 статті доносу з приводу різних ознак, які викривали, на думку доносителя, гетьмана Мазепу в зраді (ми скоротили їх до 26, оскільки решта за змістом відносяться до різних з-поміж тих 26, які тут викладаються).

1) У 1706 році в Мінську казав йому гетьман наодинці, що княгиня Дольська, мати Вишневецьких, родичка Станіслава Лещинського, запевняла його, що король Станіслав бажає зробити Мазепу князем чернігівським і дарувати Запорізькому Військові бажану волю.
2) Того ж року Мазепа зле відгукувався про гетьмана польного литовського Огінського, який тримався руки російського царя.
3) Почувши, що король Август, полишивши Польщу, від'їхав у Саксонію до шведського короля, Мазепа сказав: «От чого боялися, того не вбоялися».
4) У 1707 році, почувши, що біля Пропойська побиті царські ратні люди, зустрівшись дорогою з Кочубеєм, гетьман запитував у нього «тихим гласом»: чи правдива та звістка?
5) Того ж року у себе в Батурині, під час обіду, сказавши, що отримав звістку про поразку царських людей, сміявся і говорив: «Суддя плаче з цього приводу, але в нього сльози течуть» (!), а потім пив за здоров'я княгині Дольської.

◄ Микола Костомаров. Іван Мазепа (частина 8)

Зміст підручника "Іван Мазепа (за ред. В.О.Шевчука)."

Микола Костомаров. Іван Мазепа (частина 10) ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Біографія Івана Мазепи

Загрузка...