Шевчук В.О. (ред.)

Микола Костомаров. Іван Мазепа. Примітки (частина 3)

21. Напевне, мова йде про Мусіна-Пушкіна Івана Олексійовича – сина кімнатчого стольника, окольничого, потім боярина, графа (1710). Був воєводою в Смоленську (1683), Астрахані. Під час Північної війни супроводжував Петра І. Брав участь у Полтавській битві. У 1710-1717 pp. був начальником Монастирського приказу. 1711 p. призначений сенатором. У 1726 р. – доповідач Катерини І, 1727 р. – завідуючий монетний двором. Після 1728 р. про нього відомостей немає.
22. Преображенський приказ створений 1687 р. в підмосковному селі Преображенському. Відав судовими справами про політичні злочини, поліцією м. Москви і судовими справами офіцерів і солдатів Преображенського полку. Начальником приказу був князь Ф. Ю. Ромодановський. 1725 р. переіменований на Преображенську канцелярію. Ліквідований 1729 р.
23. Йдеться про Олексія Петровича (1690-1718) – царевича, старшого сина Петра І від першої дружини Є. Ф. Лопухіної.
24. Апостол Данило Павлович (1654-1734) – миргородський полковник (1683-1727), гетьман Лівобережної України (1727-1734).
25. Скоропадський Іван Ілліч (1646-1722) – геверальний осавул, полковник Стародубського полку (1706-1708), гетьман Лівобережної України (1708-1722).
26. Йдеться про державного канцлера, графа Головкіна Гаврила Івановича (1660- 1734). З 1706 р. керівник Посольського приказу. Після створення Колегії іноземних справ був призначений її президентом. За Катерини II був членом таємної ради.
27. Напевне, мова йде про сина генерального судді Чуйкевича. Після Полтавської битви 1709 р. він разом з іншими генеральними і полковими старшинами був заарештований (після 8 серпня 1709) і до квітня 1711 р. перебував в ув'язненні на Україні. У квітні 1709 р. Чуйкевича та інших в'язнів з сім'ями перевезли до Москви, а звідти – до Сибіру.
28. Кикін Олександр Васильович – наближений Петра І. Він був бомбардиром у Потішному полку (1693). Супроводжував Петра І в Азовських походах. 1697 р. їздив в Голландію з посольством. Навчався корабельнобудівної справи. Після повернення працював у Воронезькій та Олонецькій гаванях (1703 і 1707). В 1706 р. командував невеликим загоном. 1707 р. йому було доручено керівництво Петербурзьким адміралтейством, а також нагляд за будівництвом палацу. 1708 р. він їздив з дипломатичним дорученням до Мазепи в Батурин. У 1710-1714 pp. займався кораблебудуванням.
29. Орлик Пилип (1672-1742) – генеральний писар (1702-1708). Після Полтавської битви 1709 р. втік до Туреччини. Після смерті І. Мазепи був проголошений гетьманом. З 1714 р. перебував у Швеції, потім Німеччині, Польщі, Франції, Туреччині, намагаючись підбити їхні уряди на збройний виступ проти Росії. Автор конституції.
30. Поразка шведського війська під керівництвом Левенгаупта сталася 28 вересня 1708 р.
31. Меншиков Олександр Данилович (1673т – 1729) – російський державний і військовий діяч, генералісимус. Кар'єру почав 1686 р. денщиком у Петра І. Брав участь у Азовських походах 1695-1696 pp. 1708 p. війська, очолювані О. Меншиковим, оволоділи м. Батурином і спалили гетьманську резиденцію. У 1718-1724, 1726- 1727 pp. був президентом Військової колегії. За царювання Катерини І і Петра II – фактичний правитель Російської держави. 1727 р. був усунутий від влади і засланий.