Рожик М.Є. та ін. Всесвітня історія: Новітні часи – Російська революція. Серпневий заколот військових. Загострення боротьби між різними політичними силами

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Всесвітня історія 10 клас

§3-4. Російська революція. Росія в лютому-жовтні 1917 року

Серпневий заколот військових

Після липневих подій 1917 р. Тимчасовий уряд почав збирати сили для встановлення військової диктатури, здатної забезпечити переможне завершення війни. Одним з основних центрів мобілізації сил була ставка Верховного головнокомандуючого генерала Л. Корнілова.
12 серпня 1917 р. у Москві відкрилася Державна нарада, скликана Тимчасовим урядом для згуртування всіх сил. Президент США В. Вільсон надіслав їй вітальну телеграму, в якій обіцяв «всіляку матеріальну підтримку урядові Росії» у боротьбі «проти всіх ворогів внутрішніх і зовнішніх». Невдовзі США надали Тимчасовому урядові нову позику на 100 млн. доларів.
Після Державної наради Тимчасовий уряд активізував свої дії. Ще у її ході у Москві Л. Корнілов намагався здійснити заколот, щоб встановити військову диктатуру, для чого викликав козачий полк з фронту. Проте виступ різних політичних партій у Москві зірвав цей задум.
Повернувшись до Ставки, генерал Корнілов розпочав підготовку походу на Петроград. 21 серпня Л. Корнілов здав німцям Ригу, відкривши їм шлях до Петрограда.
26 серпня військові формування під командуванням генерала О. Кримова вирушили на Петроград. Корнілов оприлюднив «Маніфест до російського народу», в якому оголосив, що бере верховну владу у свої руки, закликав армію і населення не виконувати розпорядження Тимчасового уряду.
Керенський, за згодою якого готувався військовий заколот, в останній момент відмежувався від нього, побоюючись загострення боротьби проти Тимчасового уряду. До того ж він не бажав поступатися владою Корнілову, через те, що сам хотів бути диктатором. О. Керенський усунув Корнілова з посади головнокомандуючого і віддав наказ про його арешт.
Організований контрреволюційний виступ військових зазнав невдачі через рішучий опір народу.
25 вересня 1917 р. був сформований третій коаліційний кабінет, очолений 0. Керенським. Це був останній, хоч і слабкий, але демократичний уряд Росії. Хаос в економіці, падіння життєвого рівня народу, довготривала війна, чвари між політичними партіями прискорювали крах Тимчасового уряду. Його 8-місячне перебування при владі наближалося до трагічного завершення.

Загострення боротьби між різними політичними силами

У період двовладдя різко загострилася політична боротьба всередині країни, де діяло понад 50 партій. Партія кадетів, що налічувала під час революції понад 50 тис. членів і опиралася на промисловців, наукову інтелігенцію, мала сильних лідерів (П. Мілюков, Ф. Кокошин, В. Набоков та М. Винавер) і виступала за розвиток парламентаризму в Росії. Та коли кадети прийшли до влади, вони не зуміли ні стабілізувати економіку, ні припинити війну, чим і підірвали свій авторитет. З критикою кадетів і октябристів у Тимчасовому уряді виступали есери і меншовики, які після лютого 1917 р. дістали величезну підтримку народу. Партія есерів була найчисельнішою в Росії. Вона нараховувала 700 тис. членів. її цілковито підтримували селянські організації. Коаліція есерів і меншовиків з кадетами в кількох складах уряду не забезпечила стабільності в країні. Влада не змогла припинити участі Росії в першій світовій війні і не розпочала безкоштовної передачі землі селянам. Мляві політичні дії згаданих партій викликали критику їх лідерів з боку народу, чим відразу скористалися більшовики, які прийшли до революції найменш чисельною партією (лише 24 тис. членів). Більшовики максимально скористалися з грубих помилок коаліційних урядів у внутрішній та зовнішній політиці і популістськими обіцянками привернули на свій бік мільйони робітників і селян. Крім того, більшовики, очолювані В. Леніним і Л. Троцьким, швидко поширили свій вплив на ради, фабрично-заводські комітети, профспілки, робітничу міліцію, кооперативи тощо. Непродумана політика інших партій, спроба військового перевороту підносили авторитет партії В. Леніна. Будучи суворо централізованою, РСДРП(б) декларувала гасла, які відповідали всім вимогам широких мас народу. Одним із таких гасел був заклик до збройного повстання. Більшовицькі вожді йшли до влади, використовуючи усі можливі методи боротьби.

◄ Російська революція. Тимчасовий уряд та його внутрішня і зовнішня політика.

Зміст підручника "Рожик М.Є., Ерстенюк М.І., Пасічник М.С., Сухий О.М., Федик І.І.Всесвітня історія: Новітні часи: 1914-1945 роки."

Жовтневий переворот і встановлення більшовицького режиму в Росії ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Всесвітня історія 10 клас

Загрузка...