Рожик М.Є. та ін. Всесвітня історія: Новітні часи – Суперечності в Європі в 20-тих роках ХХ ст. і спроби їх розв'язання

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Всесвітня історія 10 клас

§8-9. Суперечності в Європі і спроби їх розв'язання

На початку 20-х років протиріччя між європейськими державами настільки загострилися, що це призвело до утворення нових воєнно-політичних союзів, метою яких була стабілізація ситуації на континенті.
У 1921-1922 pp. з ініціативи Франції була організована так звана Мала Антанта, до якої увійшли Румунія, Чехословаччина та Югославія. За допомогою цього союзу Франція прагнула зміцнити свій вплив у Європі, не допустити перегляду результатів першої світової війни і запобігти розповсюдженню комуністичної ідеології на Європейському континенті.
Розгортання національно-визвольного руху в різних регіонах світу породжувало нові суперечності. Щоб домогтися виконання умов Версальського договору, особливо його принципових статей, держави-переможниці створили численні комісії, які повинні були гарантувати неухильне дотримання положень і принципів цього документа.
Загальний контроль за виконанням його умов покладався на періодичні наради послів Великобританії, Франції, Італії та Японії, що відбувалися під головуванням французького представника. США посилали на ці конференції своїх спостерігачів.
Складною була проблема виплати репарацій Німеччиною. Спочатку репараційна комісія визначила загальну суму німецьких відшкодувань в обсязі 269 млрд. золотих марок. Більше половини цих виплат мала отримати Франція, решту – інші держави.
Пізніше обсяг репарацій було скорочено до 226 млрд. золотих марок. Німеччина не погодилася і з цією цифрою. Нарешті, 5 травня 1921 р. їй було надіслано так званий Лондонський ультиматум, у відповідності з яким сума виплат становила 132 млрд. золотих марок. На цей раз Німеччина погодилася з вимогами ультиматуму. Проте спромоглася виконувати його лише один рік, позаяк переживала глибоку економічну кризу.
У 1923 р. британський уряд запропонував знизити суму репарацій до 50 млрд. золотих марок, що викликало гострі заперечення Франції. Р. Пуанкаре заявив, що подібна поблажливість у найкоротший час перетворить Німеччину на гегемона в Європі. Репараційне питання стало зручним приводом для розв'язання воєнного конфлікту, метою якого було завоювання Рурського басейну з вугільними шахтами та металургійною промисловістю Рейнської області. 11 січня 1923 р. франко-бельгійські війська окупували Рур, що спричинило гостру кризу міжнародних відносин. Восени у цей конфлікт втрутилися Великобританія і США. Рурська авантюра Р. Пуанкаре провалилася, поклавши край амбіційним претензіям Франції на гегемонію в Європі.
Гостре суперництво держав-переможниць за провідну роль у європейській політиці сприяло тому, що Німеччина не дотримувалася багатьох ухвал Версальського договору. Окремі його статті, що стосувались чисельності армії та її озброєння, німецький уряд категорично відхилив або ж бойкотував. Таким чином, поступово, але неухильно відроджувався німецький мілітаризм і реваншизм.
Версальсько-Вашингтонська система, утверджуючи принципи післявоєнного мирного врегулювання, водночас породжувала нові протиріччя між державами. Будь-які спроби ревізії результатів війни, що мали на меті полегшення післявоєнної економічної кризи за рахунок сусідніх народів, лише загострювали міжнародну ситуацію.

◄ Головні принципи статуту Ліги Націй

Зміст підручника "Рожик М.Є., Ерстенюк М.І., Пасічник М.С., Сухий О.М., Федик І.І.Всесвітня історія: Новітні часи: 1914-1945 роки."

Генуезька та Гаазька конференції ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Всесвітня історія 10 клас

Загрузка...