Рожик М.Є. та ін. Всесвітня історія: Новітні часи – Режим М. Хорті в Угорщині, його внутрішня і зовнішня політика

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Всесвітня історія 10 клас

§22. Угорщина у міжвоєнний період

Режим М. Хорті, його внутрішня і зовнішня політика

Новий уряд відразу ж розпочав ліквідацію влади рад. 4 серпня 1919 р. частини румунської армії увійшли до Будапешта і роззброїли Червону армію. Деякі більшовики були заарештовані. У листопаді 1919 р. румунські частини були замінені угорською армією. Невдовзі було сформовано коаліційний уряд, але фактично вся влада перебувала в руках Хорті.
У січні 1920 р. відбулися вибори до парламенту (Національних зборів), на яких більшість голосів здобули Партія дрібних сільських господарів (ПДСГ) і Християнсько-національна партія, пов'язана з католицькою церквою.
Прихильники реставрації монархії Габсбургів домагалися повернення угорського престолу королю Карлу IV, але проти цього виступали Антанта, Чехосло-ваччина, Румунія й Королівство сербів, хорватів та словенів.
М. Хорті, спираючись на армію і таємні угоди з іноземними державами, проголосив себе регентом держави з широкими повноваженнями. У березні 1920 р. Національні збори ухвалили відновити в Угорщині монархію. Влітку 1920 р. був підписаний Тріанонський мирний договір, що зафіксував розпад Австро-Угорщини і встановлення кордонів Угорського королівства. До його складу увійшла третина колишньої імперської території і понад 40% її населення. За межами держави залишилось майже З млн. угорців. Правлячі кола, скориставшись таким становищем, розпочали пропаганду відродження «великої Угорщини».
Карл Габсбург і його прихильники, побоюючись зміцнення режиму М. Хорті, у 1921 р. двічі намагалися організувати заколот з метою повернення Карла на королівський трон. У листопаді Національні збори скасували права Карла Габсбурга, а заміщення «вакантної посади короля» відклали на майбутнє.
У 1920-1921 pp. в Угорщині утвердився гортистський режим. Авторитарна, майже необмежена влада М. Хорті зберегла парламент та деякі залишки парламентської демократії: загальне виборче право, опозиційні партії тощо. Гортисти, не маючи власної політичної партії і масової соціальної опори, створили мережу легальних і таємних товариств та союзів: «Союз пробудження угорців», «Все-угорський союз оборонних сил» та ін. їхнім керівним центром був «Союз Етелькоз», або «Екса», яким керувала «Рада семи вождів». Сам Хорті вважався главою «Союзу» і контролював діяльність усіх цих організацій.
У 1921 р. уряд досяг угоди з керівниками соціал-демократичної партії. В країні припинялись репресії, соціал-демократам надавалося право проводити свою діяльність під наглядом поліції. Вони відмовилися від політичних страйків і зобов'язувались підтримувати зовнішню політику уряду. Ця угода зміцнила позиції гортистського режиму.
Складне економічне становище, в якому опинилася Угорщина внаслідок першої світової війни і післявоєнної розрухи, у 1924-1926 pp. вдалося стабілізувати за допомогою позик Англії, Франції і США. Разом з тим посилився вплив іноземного капіталу в країні. Розрив економічних відносин з Австрією позбавив промисловість Угорщини серйозного конкурента і сприяв швидкому розвиткові текстильної промисловості. Почала розвиватися важка індустрія, зокрема машинобудування. Деякі зміни відбулися в сільському господарстві. Частина землі (майже 7%) була роздана селянам, однак майже половина селянських родин і надалі залишалася безземельною. Великим землевласникам належала третина усієї землі.
У 1922 р. уряд запровадив новий закон про вибори, згідно з яким таємне голосування зберігалося в Будапешті та у великих містах. На решті території дозволялося відкрите голосування, що ускладнювало висунення кандидатів від опозиції. На виборах 1922 р. перемогу здобула урядова Партія єдності, яка була створена на базі Партії дрібних сільських господарів.
У 1925 р. вступив у дію новий, більш реакційний виборчий закон.
Через рік була створена верхня палата парламенту, члени якої по суті не обиралися, а призначалися. Внаслідок таких заходів обмежувалась участь широких верств населення у політичному житті, згорталась до мінімуму парламентська демократія.
Зміцнення гортистського режиму як диктатури фінансової олігархії і земельних магнатів супроводжувалося утисками опозиційних організацій, профспілок, лівих соціал-демократів та комуністів. Останні у 1925 р. створили нову партію, яка діяла в підпіллі.
Режим М. Хорті домагався перегляду Тріанонського договору і пом'якшення умов репарацій. У 1927 р. почалося зближення Угорщини з фашистською Італією і мілітаристськими колами Німеччини. Поступово Угорщина збільшувала свій військовий потенціал.
Економічні труднощі, які почалися з середини 1929 p., особливо гостро відчувалися в легкій промисловості і сільському господарстві. Майже 800 тис. промислових і сільськогосподарських робітників були безробітними. Уже в 1930 р. країну охопило масове незадоволення. Демонстрації і виступи відбувалися під гаслом «Хліба і праці!». Партія дрібних сільських господарів виступила з вимогами проведення аграрної реформи, зниження податків, надання селянам пільгових позик, введення загального виборчого права. У 1931 р. уряд пішов у відставку. Спроби нового уряду ввести надзвичайний стан викликали нову хвилю невдоволення. У 1932 p. М. Хорті поставив на чолі уряду лідера крайньо правого крила Партії єдності Д'юлу Гьомбьоша. Наміри жорстокими методами навести порядок у країні той прикривав обіцянками запровадити новий виборчий закон на основі таємного голосування.
У зовнішній політиці було висунуто реваншистське гасло «Відродження угорської нації». Посилились утиски й обмеження діяльності соціал-демократів і профспілок. Однак Д. Гьомбьошу не вдалося реалізувати свої плани і встановити в країні диктатуру за італійським чи німецьким зразком.
Уряди 1936-1939 pp., які називали себе духовними спадкоємцями Гьомбьоша (він помер у 1936 р.), провели деякі реформи. Водночас розширювалися права Хорті як регента і права верхньої палати парламенту. Праві сили почали визначати внутрішню і зовнішню політику уряду. Після приходу до влади в Німеччині Гітлера активну діяльність в Угорщині розгорнули націонал-соціалістичні групи, які у 1935 р. об'єдналися в партію «Перехрещені стріли», що перебувала в опозиції до уряду і регента.
З 1937 р. в Угорщині виник антифашистський рух інтелігенції «Березневий фронт». Він вимагав відновлення демократичних свобод, конфіскації великої земельної власності, об'єднання народів Дунайського басейну проти фашизму. Комуністи й інші ліві сили виступили за створення Народного фронту. В країні тривала гостра міжпартійна боротьба.

◄ Соціалістична революція 1919 року в Угорщині

Зміст підручника "Рожик М.Є., Ерстенюк М.І., Пасічник М.С., Сухий О.М., Федик І.І.Всесвітня історія: Новітні часи: 1914-1945 роки."

Союз Угорщини з Німеччиною ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Всесвітня історія 10 клас

Загрузка...