Рожик М.Є. та ін. Всесвітня історія: Новітні часи – Союз Угорщини з Німеччиною

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Всесвітня історія 10 клас

§22. Угорщина у міжвоєнний період

Союз з Німеччиною

У зовнішній політиці угорські урядові кола (починаючи з кабінету Гьомбьоша) демонстрували готовність до співпраці з Німеччиною. З її допомогою Угорщина розраховувала реалізувати свої далекосяжні плани щодо створення «Великої Угорщини», перегляду умов Версальської системи договорів, відмови від сплати репарацій. Разом з тим угорська правляча еліта продовжувала підтримувати тісні стосунки з фашистською Італією. На основі договору 1927 р. італійські фашисти допомагали Угорщині у розбудові збройних сил. Все це робилося всупереч міжнародним угодам щодо озброєнь і загрожувало, безпеці країн Малої Антанти та Югославії. З приходом Гітлера до влади регулярними стали двосторонні німецько-угорські консультації. У 1937 р. глава уряду Угорщини відвідав Берлін. Гітлер пообіцяв йому підтримку та частину території Чехословаччини. Зі свого боку режим Хорті сприяв зовнішньополітичній ізоляції Австрії перед її «аншлюсом». У серпні 1938 р. Хорті прибув до Берліна для переговорів з Гітлером і Ріббентропом і домовився про спільний військовий виступ проти Чехословаччини. Угорські правлячі кола втягувалися у військові авантюри держав фашистського блоку. Програма підготовки Угорщини до війни почала реалізовуватися з 1938 р.
У 1939 р. Будапешт приєднався до Антикомінтернівського пакту, а в 1940 р. – до Пакту трьох держав (Німеччини, Італії, Японії). Продукція сільського господарства та промислові вироби вивозилися з Угорщини до Німеччини у кредит. Учасники пакту домовилися про взаємодопомогу в разі нападу на них будь-якої держави. Метою пакту був поділ сфер впливу і загарбання нових територій. Уже 21 березня 1939 р. Гітлер вимагав віддати м. Данциг (Гданськ), а німецькі війська вступили у Клайпедську (Мемельську) область Литви. У квітні Італія окупувала Албанію. Угорщина розпочала бойові дії з метою загарбання Закарпатської України.
Загострення політичної ситуації в Європі після Мюнхенської змови, розчленування Чехословаччини прискорило процес автономізації Закарпатської України. Партія Землеробський союз, яка керувалася вказівками із Будапешта, активно проводила підготовку до утворення автономії. Угорська влада вимагала вирішити проблеми закарпатських українців «плебісцитом і автономією в рамках Угорщини». Члени Землеробського союзу та деяких інших партій активно агітували за приєднання Закарпаття до Угорщини, бо там «є досить білого хліба і солонини». Проте у жовтні 1938 р. було проголошено автономію Закарпаття у складі Чехословаччини.
13 жовтня Угорщина зажадала передати їй територію по лінії Ужгород-Мукачеве-Берегове. Тоді чехословацький уряд заборонив діяльність усіх політичних партій краю з метою нейтралізувати проугорські сили.
1 листопада 1938 р. в Ужгороді відбулася демонстрація під гаслом «Підкарпаття не дамо!», спрямована проти зазіхань Угорщини на Закарпаття. Угорський уряд вирішив спровокувати конфлікт, аби дати арбітражному суду у Відні «докази» неконтрольованості ситуації і домогтися передачі частини територій Закарпатської України Угорщині. План спрацював і 2 листопада Ужгород, Мукачеве і Берегове з прилеглими територіями було передано Угорщині.
11 листопада було окуповано Ужгород, встановлено військову адміністрацію та заборонено проукраїнськи налаштовані партії. Невдовзі в Ужгороді виникли «Угорська національна рада» і об'єднана угорська партія. Таким чином частина Закарпаття була відірвана від Карпатської України, а його українське населення опинилося в етнічній ізоляції. Водночас українці й угорці на побутовому рівні почали шукати порозуміння й вчитися налагоджувати добросусідські відносини.
14 березня 1939 р. на тій частині Закарпаття, що на правах автономії входила до складу Чехословаччини, було проголошено незалежну державу – Карпатську Україну. Тоді ж, у березні 1939 p., Угорщина з дозволу Гітлера окупувала решту Закарпаття. Хоча далося їй це нелегко, оскільки дружинники Карпатської Січі – збройних сил новоствореної української держави – чинили відчайдушний опір. Гідну подиву й поваги мужність виявили закарпатські українці у боротьбі за свою незалежність.
Союз із Німеччиною дав змогу Угорщині протягом 1938-1940 pp. окупувати українські землі, південні райони Словаччини, частину Північної Трансільванії. Загалом угорці приєднали майже 12 тис. кв. км територій з населенням понад 1 млн. чол. Ці дії були схвалені спільними рішеннями Італії й Німеччини, зафіксованими у документах Віденського арбітражу.
У квітні 1941 р. Угорщина як сателіт (нерівноправний союзник) гітлерівської Німеччини брала участь у нападі вермахту на Югославію, а згодом і на СРСР.

Запитання і завдання

І.Яке історичне значення мала демократична революція 1918 р. в Угорщині?
2. Як прийшов до влади більшовицький режим в Угорщині?
3. Що спричинило встановлення диктатури Хорті?
4. Охарактеризуйте внутрішню політику Угорщини 20-30-х років.
5. На які країни орієнтувалися угорські правлячі кола у своїй зовнішній політиці?
6. Які внутрішньополітичні заходи планувала провести Угорщина напередодні другої світової війни?
7. Яку політику проводив угорський уряд у Закарпатті?
8. Які території загарбала Угорщина у 1939-1940 pp.?

◄ Режим М. Хорті в Угорщині, його внутрішня і зовнішня політика

Зміст підручника "Рожик М.Є., Ерстенюк М.І., Пасічник М.С., Сухий О.М., Федик І.І.Всесвітня історія: Новітні часи: 1914-1945 роки."

Становище Румунії після Першої світової війни ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Всесвітня історія 10 клас

Загрузка...