Рожик М.Є. та ін. Всесвітня історія: Новітні часи – Політична боротьба всередині більшовицької партії і встановлення диктатури Сталіна

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Всесвітня історія 10 клас

§26. CPCP у 20-ті роки

Політична боротьба всередині більшовицької партії і встановлення диктатури Сталіна

Невдачі господарського й політичного управління спричинили гостру боротьбу всередині більшовицької партії. Ще за життя Леніна гострі суперечки точилися між Сталіним і Троцьким, які виступали за примусові, адміністративні методи управління господарством. Занепокоєння вождя схильністю Сталіна до деспотизму знайшло свій вияв у «Листі до з'їзду», в якому Ленін рекомендував зняти його з посади генерального секретаря ЦК РКП(б). Після смерті Леніна у січні 1924 р. між Сталіним і Троцьким розгорнулась чергова дискусія, викликана затяжною економічною кризою. На XV з'їзді Сталіна підтримав Бухарін, а Троцький зазнав поразки. Це була велика перемога Сталіна. Невдовзі Троцького, котрий раніше претендував на провідне місце в партії, було вислано за межі СРСР. Через деякий час його вбив агент більшовиків Рамон Меркадер. На XV з'їзді делегати обрали нове політбюро у складі дев'яти осіб: М. Бухаріна, М. Калініна, В. Куйбишева, К. Ворошилова, В. Молотова, Я. Рудзутака, И. Сталіна, О. Рикова, М. Томського. Здавалося б, у більшовицькій партії нарешті встановилася єдність думок щодо шляхів подальшого розвитку країни. Проте соціально-економічна криза, яка охопила радянську державу, зумовила й чергову політичну кризу.
Восени 1927 р. в СРСР було зібрано урожай на 128 млн. пудів зерна менший, ніж у попередньому році. Це негативно позначилося на постачанні хлібом населення міст та армії. Соціалістична держава знову, як і в роки «воєнного комунізму», застосувала силу. В селян почали відбирати надлишки зерна, а тих, хто відмовлявся віддавати хліб, заарештовували або «розкуркулювали». Знову в багатьох районах країни закривалися ринки, заборонялася торгівля продуктами сільського господарства, озброєні загони контролювали всі шляхи до міст. Надзвичайні заходи дали зворотні результати, особливо в сільському господарстві. Селянство, переконавшись у тому, що держава знову почала застосовувати до них примус, різко скоротило посівні площі. Щоб стати «бідняком», жителі села масово забивали худобу, в тому числі тяглову. Все це негативно позначилося на господарстві країни. Скорочення посівних площ під технічні культури призвело до занепаду легкої промисловості.
Сталін відкидав неп, боявся заможного селянства і вважав його основним ворогом радянської влади. Він заявив, що пріоритетним повинен бути розвиток важкої індустрії. Сталін виступав за прискорену організацію колгоспів, ліквідацію «куркульства» як класу, зосередження ресурсів для розвитку галузей важкої промисловості, перерозподілу коштів із сільського господарства й легкої промисловості у гірничодобувну, важку та машинобудівну. З цією метою Сталін розпочав боротьбу у верхніх ешелонах влади з метою ліквідації непу на селі, за форсоване створення колгоспів та радгоспів, які, на його думку, могли забезпечити країну товарним хлібом, а промисловість сировиною.
Почали визрівати протиріччя між Сталіним та Бухаріним стосовно непу й запровадження надзвичайних заходів щодо заможного селянства, які окреслились на квітневому (1928 р.) пленумі ЦК ВКП(б). Бухарін та його нечисленні прихильники виступали за збалансований, гармонійний розвиток усіх галузей промисловості.
У 1929 р. на об'єднаному пленумі ЦК і ЦКК (Центральна контрольна комісія) почалася гостра боротьба між прихильниками цих двох напрямів щодо індустріалізації та колективізації. Бухарін відкрито критикував політику надзвичайних заходів Сталіна, ще не до кінця усвідомлюючи, що в країні розпочався процес, який повинен замінити нову економічну політику командно-адміністративними методами. У боротьбу з «надзвичайщиною» вступили також Риков, Томський та Угланов. Цю опозицію Сталін відразу ж затаврував як «правий ухил». Чималу роль у її політичному розгромі відіграли такі «примиренці», як Калінін. Нерішучість інших членів політбюро призвела до зміцнення позиції Сталіна. На початку 1929 р. Бухарін і Томський були зняті з керівних посад, хоча й залишилися членами політбюро. Натомість секретаря ЦК і Московського комітету партії Угланова вивели із кандидатів у члени політбюро й секретаріату ЦК. Сталіну в черговий раз вдалося шляхом погроз, демагогії та обіцянок здобути перемогу. Таким чином, шлях до встановлення особистої влади був вільний. У листопаді 1929 р. Бухарін, а через рік Риков і Томський були виведені зі складу політбюро. З керівних посад зняли також А. Луначарського і Г. Кржижанівського. Фактично у 1929 р. відбувся переворот, який встановив одноосібну диктаторську владу Сталіна і зміцнив командно-адміністративну систему в СРСР. Відбулася фактична узурпація влади. В економіці запанували форсована індустріалізація й колективізація сільського господарства. В країні почалися нові політичні репресії, жертвами яких невдовзі стали не лише опоненти, а й прихильники Сталіна.

Документи

1. Р. Р. ОДПУ Чорнухинського району тов. Л-ий.
Таємно.
Січень 1925
У Чорнухах оселився і працює касиром райвиконкому Юрій Киченко, а з ним перебуває його дружина Оксана Крайовська. Пропонуємо негайно встановити за ними особливий нагляд і інформувати КРВ, чим займаються в вільний час. Головним чином, чи займаються вони артистичною діяльністю в районі. Пара ця в минулому за професією – артисти, але за їх відмову співробітничати з ОДПУ їм була заборонена артистична діяльність взагалі.
Нач. Лубенського ВКр. від. Двіанінов
Нач КРВ Юркін

2. Всім P . P . Лубенського округу Чорнухинський р-н, тов. Л-ий
Ціл. таємно
Серпень 1925
«Історія України-Руси» ідеолога українського націоналізму проф. Грушевського визнана ворожою і шкідливою для Рад. влади псевдонауковою історією. Питання про заборону цієї книги нині розглядається урядом СРСР і ОДПУ в Москві. А поки пропонуємо P. P. фіксувати всіх тих, хто виявляє інтерес до згаданої книги і її розповсюджує серед населення. Інформуйте про це наших с/і і зобов'яжіть їх посилити нагляд за такими особами. Начальник Лубенського окрвідділу Двіанінов Упов. П. П. ОДПУ Казанцев

Максудов С. Документи з архіву ОДПУ (1921-1927pp.) // Український історичний журнал, 1992, № 2, с 101, 108-109.

Запитання і завдання

1. Поясніть, чому більшовицькі експерименти 1918-1920 pp. були приречену на провал. 2. Назвіть причини селянських повстань у 1920-1921 pp. Чому повстання військових моряків у Кронштадті так налякало більшовицьких лідерів? 3. Що примусило Леніна замінити політику «воєнного комунізму» непомі4. Подумайте, чому Сталіну вдалося встановити одноосібну владу в країні і партії? 5. Прокоментуйте документи 1, 2 і охарактеризуйте діяльність репресивних органів СРСР.

◄ Кронштадтський заколот. Запровадження нової економічної політики (НЕП). Утворення СРСР

Зміст підручника "Рожик М.Є., Ерстенюк М.І., Пасічник М.С., Сухий О.М., Федик І.І.Всесвітня історія: Новітні часи: 1914-1945 роки."

Комуністична індустріалізація в СРСР наприкінці 20-х – у 30-ті роки ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Всесвітня історія 10 клас

Загрузка...