Рожик М.Є. та ін. Всесвітня історія: Новітні часи – Революція 1925-1927 pроків у Китаї

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Всесвітня історія 10 клас

§31-32. Китай у міжвоєнний період

Революція 1925-1927 pp.

З 1922 р. в Китаї серед різних верств населення стрімко наростало невдоволення соціально-економічним становищем в країні. Страйкували робітники промислових підприємств, залізничники, докери, моряки, котрі домагалися підвищення платні, визнання за профспілками прав захищати їхні інтереси. 1 липня 1921 р. в Шанхаї 12 делегатів від комуністичних гуртків на нелегальному з'їзді створили комуністичну партію Китаю (КПК) на чолі з Мао Цзедуном. У 1922 р. відбувся перший з'їзд профспілок Китаю, що засвідчив появу потужної організованої сили, спроможної відстоювати інтереси працівників.
Внаслідок піднесення національно-визвольного руху постала необхідність створення єдиного антиімперіалістичного фронту. У червні 1923 р. III з'їзд КПК, що відбувся в Кантоні, прийняв рішення про вступ до партії Гоміндан – однієї з найвпливовіших політичних партій Китаю, яку створив і очолював видатний державний та політичний діяч Сунь Ятсен. Після входження комуністів до гоміндану відбулася структурна реорганізація цієї партії.
У 1924 р. її з'їзд прийняв маніфест, у якому по-новому трактувалися три «народних принципи», проголошених Сунь Ятсеном: націоналізм (боротьба за визволення Китаю від імперіалізму і рівноправність усіх народів, котрі населяють Китай); народовладдя (боротьба за демократичну республіку, в якій влада повинна належати народу); народне благоденство (рівність прав на землю, обмеження капіталу шляхом націоналізації банків, транспорту й великих монополістичних об'єднань, зокрема іноземних).
У травні 1924 р. Сунь Ятсен приступив до створення основ революційної армії. Однак думки делегатів з'їзду розійшлися у питанні про єдність партії. Поступки Сунь Ятсена комуністам викликали незадоволення більшості членів Гоміндану. Проте створення єдиного фронту і ядра революційної армії зміцнило позиції уряду Сунь Ятсена, сприяло посиленню національно-визвольної боротьби китайського народу.
Влітку 1925 р. революційні виступи охопили основні центри країни. Іноземні держави, які переслідували свої інтереси в Китаї, спробували збити хвилю революційного піднесення. 30 травня 1925 р. англійська поліція міжнародного поселення в Шанхаї відкрила вогонь по учасниках демонстрації протесту проти свавілля і безчинств японців у Шанхаї і Циндао. Це спричинило вибух обурення, який став початком революції 1925-1927 pp.
1 червня 1925 р. в Шанхаї розпочався загальний страйк, у якому взяло участь 200 тис. робітників. Торговці закрили свої магазини, 50 тис. студентів припинили заняття. Бойкот японських товарів став загальним. Шанхайські підприємці також підтримали антияпонські виступи. Події в Шанхаї набирали загальноки-тайського значення. Вони започаткували «рух 30 травня»: хвилю страйків, демонстрацій і мітингів проти засилля іноземців, яка прокотилася по всіх провінціях Китаю.
19 червня 1925 р. застрайкували робітники Гонконгу та Гуанчжоу. Припинили роботу банки, шанхайський торговий порт, магазини, хлібопекарні, телефонні компанії. В середині червні 1925 р. страйкувало майже 500 тис. чол. Гонконг-Гуанчжоуський страйк тривав 16 місяців.
Після смерті у березні 1925 р. Сунь Ятсена внутрішньополітична боротьба у Гоміндані загострилася. На початку травня головнокомандувачем збройними силами став один із лідерів Гоміндану Чан Кайші. Невдовзі в Гуанчжоу було створено національний уряд Китайської республіки. У березні 1926 р. Чан Кайші здійснив військовий переворот. Він позбавив комуністів керівних посад у партії, водночас намагаючись зберегти єдність антиімперіалістичного фронту. 9 липня 1926 р. Чан Кайші розпочав похід на Північ, щоб об'єднати Китай і створити демократичну республіку. У серпні 100-тисячна Національно-революційна армія звільнила провінцію Хунань, а до кінця 1926 р. владу гуанчжоуського уряду було встановлено в семи провінціях Південного Китаю та в долині р. Янцзи.
Практично це була революційно-визвольна війна проти іноземних загарбників. Національно-революційну армію підтримувало населення, а її успіхи сприяли розвитку масового антияпонського й антиімперіалістичного руху. Внаслідок Північного походу на початку 1927 р. Китаю були повернуті колишні англійські концесії в портах на річках Янцзи-Ханькоу і Цзигоцзян.
У лютому-березні 1927 р. Національно-революційна армія при підтримці місцевого населення звільнила Шанхай і Нанкін від мілітаристських сил та їх іноземних союзників. Ці події, з одного боку, ознаменували значний успіх революційно-визвольних сил, а з іншого – початок прямої інтервенції проти Китаю. 24 березня американські й англійські військові кораблі обстріляли Нанкін. 11 квітня 1927 р. представники обох держав направили уханьському уряду ультимативну вимогу покарати «винних» у виступах проти іноземців, вибачитися, сплатити компенсацію за збитки і не допускати подібних дій у майбутньому.
Піднесення революційного руху в Китаї, широке розповсюдження соціалістичних ідей стурбували китайську еліту. В єдиному антиімперіалістичному фронті стався розкол, внаслідок чого Чан Кайші 18 квітня 1927 р. створив у Нанкіні власний уряд. Він підтвердив вірність трьом принципам Сунь Ятсена, засудив втручання іноземних держав у внутрішні справи Китаю і закликав до розриву з комуністами. Під виглядом представника Комінтерну Москва відрядила до Китаю М. Бородіна, котрий співпрацював у тісному контакті з ЦК компартії Китаю і намагався тиснути на Чан Кайші та гоміндан. За його рекомендаціями комуністи намагалися зберегти свою владу в Ухані. Проте у травні-червні 1927 р. Чан Кайші взяв під контроль всі території, а 15 липня 1927 р. уханьський уряд перейшов на бік Чан Кайші. У 1927 р. Гоміндан остаточно розірвав стосунки з комуністами, які прагнули нав'язати Китаю більшовицьку схему.
Політична влада перейшла до рук національних підприємницьких кіл, військових та інтелігенції. Утворився новий правлячий прошарок, який відображав інтереси національно-демократичних сил.

◄ Китай у міжвоєнний період. «Рух 4-го травня»

Зміст підручника "Рожик М.Є., Ерстенюк М.І., Пасічник М.С., Сухий О.М., Федик І.І.Всесвітня історія: Новітні часи: 1914-1945 роки."

Гоміндан при владі у Китаї ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Всесвітня історія 10 клас

Загрузка...