Рожик М.Є. та ін. Всесвітня історія: Новітні часи – Індонезія у міжвоєнний період

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Всесвітня історія 10 клас

Розділ. 8. Національно-визвольна боротьба колоніально залежних країн світу
§34. Країни Південно-Східної Азії

На початку XX ст. чимало народів світу перебувало в колоніальній залежності від великих європейських держав. Деякі з країн Азії, Африки та Латинської Америки формально мали незалежність, але насправді вони були напівколоніями і не справляли ані політичного, ані економічного впливу на перебіг подій у світі.
Після першої світової війни, коли карта Європи і світу була суттєво «перекроєна» у зв'язку з розпадом великих імперій та поразкою центральних держав, у багатьох регіонах планети знову загострилися національні проблеми.

Індонезія

Індонезія (Нідерландська Індія) з XVI ст. була колонією Голландії. Міжнародний промисловий і фінансовий капітал відводив їй роль аграрно-сировинного придатка. У XX ст. зріс попит на індонезійську сировину: нафту, олово, кольорові метали, каучук, цукор, тютюн, чай, каву. Це активізувало спроби японського та американського капіталу проникнути на ринки Індонезії. Місцеві підприємці й інтелігенція, громадсько-політичні та економічні можливості яких були обмежені, стали виразниками національної свідомості, носіями ідей національно-визвольного, антиколоніального руху.
Голландський уряд, намагаючись привернути на свій бік еліту індонезійського суспільства, у 1918 р. створив Народну раду (оролксраад), яка повинна була виконувати функції парламенту. Частину депутатів призначав генерал-губернатор, решта – обиралася провінційними радами, які, як правило, репрезентували голландську бюрократію і верхівку індонезійського суспільства. Функції цього парламенту були чисто дорадчі, а його рішення необов'язкові для колоніальної адміністрації. Прагнучи не допустити зміцнення визвольного руху, голландці у новій конституції Нідерландів 1922 p. оголосили Нідерландську Індію «рівноправною частиною імперії», тобто складовою частиною держави.
Та попри це невдоволення найширших верств індонезійського суспільства призвело до посилення антиколоніальної боротьби. Релігійна монолітність населення Індонезії, що на 90% складалось із мусульман, сприяла консолідації національно-визвольного руху.
У листопаді 1926 р. в Батавії вибухнуло повстання, яке охопило Бантаму і Преангару, а також центр о. Яви. Повстанці знищували мости, телеграфні лінії, підпалювали склади, нападали на поліцейські дільниці. Колоніальні власті кинули проти повсталих війська, які майже місяць проводили каральні операції. На початку 1927 р. розпочалося повстання на о. Суматра. Голландці жорстоко придушили і цей виступ, що викликало протести у всьому світі.
З 1924 р. в Індонезії стали виникати різні об'єднання й гуртки молодих інтелігентів, найчастіше у формі «дослідницьких клубів». Серед них виділявся своїм радикалізмом Бундугський клуб, заснований у 1926 р. молодим інженером Сукарно. На його базі у 1927 р. було створено національну партію Індонезії (НПІ), яка виступила з програмою боротьби за незалежність Індонезії. Через рік всі політичні партії й організації в країні створили федерацію – Нараду політичних об'єднань. Боротьба за незалежність стала організованою. На одному із з'їздів НПІ було прийнято «клятву молоді», у якій йшлося про необхідність об'єднання всього населення архіпелагу в єдину індонезійську націю.
У грудні 1929 р. поліція заарештувала лідерів НПІ. Четверо з них разом із Сукарно були засуджені на різні строки ув'язнення за так звану «спробу насильницького повалення законного уряду». НПІ була розпущена. У 1931 р. вона зносу відновилася під назвою Партії Індонезії – Партіндо, яку після звільнення із в'язниці очолив Сукарно. У 1933 р. партія об'єднувала 70 відділень архіпелагу і нараховувала понад 20 тис. членів. У серпні 1933 р. Сукарно знову заарештували, звинувативши в націоналістичній пропаганді. Наприкінці 30-х років традиції НПІ продовжувала новостворена партія Геріндо (Рух індонезійського народу). Діяльність національних партій підготувала умови для появи у травні 1933 р. політичного об'єднання Індонезії – федерації всіх провідних політичних партій.
З початком другої світової війни Індонезія стала жертвою експансіоністських домагань Японії.

◄ Індія у міжвоєнний період. М. Ганді

Зміст підручника "Рожик М.Є., Ерстенюк М.І., Пасічник М.С., Сухий О.М., Федик І.І.Всесвітня історія: Новітні часи: 1914-1945 роки."

Індокитай у міжвоєнний період ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Всесвітня історія 10 клас

Загрузка...