Рожик М.Є. та ін. Всесвітня історія: Новітні часи – Тактика Комінтерну (комуністичного інтернаціоналу) середини 30-х років

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Всесвітня історія 10 клас

§43. Міжнародний соціалістичний і комуністичний рух

Тактика Комінтерну середини 30-х років

VII конгрес Комінтерну (липень-серпень 1935 р.) визнав, що комуністи самі не здатні протистояти фашистській загрозі і тому мусять виступити разом з усіма демократичними силами. Конгрес висунув ідею створення антифашистського народного фронту. Лідер Комінтерну Г. Димитров виступав за перегляд стратегії і тактики комуністичного руху. Перед комуністами ставилося завдання вести боротьбу за створення урядів народного фронту, які повинні були сприяти встановленню диктатури пролетаріату.
Рішення VII конгресу сприяли певній консолідації антифашистських сил. Комінтерн проводив антивоєнні і антифашистські акції, організовував відправку інтернаціональних бригад до Іспанії, протестував проти італійського вторгнення в Ефіопію.
Виходячи з рішень VII конгресу, комуністи пішли на примирення з соціал-демократами. Профінтерн і КІМ взяли курс на об'єднання профспілкових і молодіжних організацій. Після виникнення у Франції, Іспанії, Канаді, США та інших країнах об'єднаних профспілок Профінтерн саморозпустився.
У свою чергу виконком РСІ восени 1935 р. дозволив своїм секціям діяти спільно з компартіями. Відбулися навіть зустрічі та переговори між лідерами соціал-демократів і компартій стосовно організації спільних антифашистських дій.
Соціалісти і соціал-демократи взяли участь у Міжнародному конгресі миру 1936 р. в Брюсселі, який виробив єдину програму дій антифашистських сил.
Однак репресії в СРСР, розпуск деяких компартій стали на заваді об'єднання соціал-демократів із комуністами. Логічним підсумком політики комуністичних вождів стала змова між більшовицьким та гітлерівським урядами напередодні другої світової війни.

Документи

1. Амстердамський інтернаціонал та його ліве крило
Присутність мільйонів робітників у рядах Амстердамського Інтернаціоналу мусить заставити комуністичні партії вдесятеро посилити свої зусилля в боротьбі за визволення цих робітників від реформістських ілюзій...
Ліве крило Амстердамського Інтернаціоналу не має чіткої програми і тактики. Саме це ліве крило, яке має у своєму складі декілька течій, не зробило навіть спроби виробити якусь платформу...
І тим паче це ліве крило відображає серйозне бродіння в масах, особливо в Англії, незадоволених старою політикою і шукаючих виходу із реформістського глухого кута.

Хрестоматия по новейшей истории. Документы и материалы. Т. 1. М., 1960, с. 133-134.

2. Ставлення до «соціалістичних» течій і до Бернської конференції 2-6 березня 1919 р.
Буржуазія найбагатших країн дістала можливість, завдячуючи загальному економічному розвитку, шляхом дрібних подачок із своїх гігантських прибутків, підкупити і звабити верхівку робітничого класу – робітничу аристократію. Дрібнобуржуазні «попутники» соціалізму нахлинули в ряди офіційних соціал-демократичних партій й поступово змінили курс їх політики у бік буржуазії. Із керівників мирного парламентського робітничого руху, вождів профспілок, секретарів, редакторів і службовців соціал-демократії утворилася ціла каста робітничої бюрократії, яка мала власні користолюбні групові інтереси і стала насправді ворожою соціалізму...
У так званому питанні про винуватців війни Бернська конференція увесь час оберталась в рамках буржуазної ідеології. Німецькі і французькі патріоти закидали один одного тими самими звинуваченнями, якими закидають один одного німецькі і французькі буржуа. Бернська конференція розмінялася на дрібниці, обговорюючи той чи інший крок буржуазних міністрів до війни, і не хотіла визнати, що головним винуватцем війни є капіталізм, фінансовий капітал обох коаліцій і їхні соціал-патріотичні гасла.

Хрестоматия по новейшей истории. Документы и материалы. Т. 1. М., 1960, с. 89-90.

Запитання і завдання

1. Які основні завдання стояли перед робітничим рухом після першої світової війни?
2. Розкажіть про міжнародні центри робітничих партій, що виникли у 20-30-х роках XX ст.
3. Яку роль відігравав відроджений II Інтернаціонал в організації робітничого руху?
4. Які принципи захищали соціал-демократичні партії у робітничому русі?
5. Яке значення мало створення Робітничого соціалістичного Інтернаціоналу?
6. Які організаційні форми були властиві міжнародному профспілковому рухові?
7. Охарактеризуйте позицію соціалістичних і соціал-демократичних партій у питаннях соціальних гарантій, парламентської демократії, війни та миру.
8. Проведіть дискусію на тему: «Соціалістичні й соціал-демократичні партії та їх боротьба проти поширення більшовизму».

◄ Міжнародний соціалістичний і комуністичний рух у міжвоєнний період

Зміст підручника "Рожик М.Є., Ерстенюк М.І., Пасічник М.С., Сухий О.М., Федик І.І.Всесвітня історія: Новітні часи: 1914-1945 роки."

Міжнародні відносини у 30-ті роки. Воєнна небезпека і Ліга Націй ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Всесвітня історія 10 клас

Загрузка...