Костомаров М.I. Богдан Хмельницький (частина 2)

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Богдан Хмельницький

Богдан Хмельницький (частина 2)

Розвиткові козацтва найбільш сприяв заповзятливий і талановитий наступник Дашковича, черкаський і канівський староста Дмитро Вишневецький. Він збільшував кількість козаків за рахунок всілякого охочого люду, прославився зі своїми козаками героїчними подвигами проти кримців і поставив себе в майже незалежне становище стосовно польського короля. Його широкі плани знищити кримську орду і підкорити чорноморські краї Московській державі розбилися об недалекоглядну впертість царя Івана Грозного. У 1563 році Вишневецький із своїми козаками оволодів було Молдавією, але потім його по-зрадницьки захопили турки і закатували. Похід Вишневецького на Молдавію проклав шлях іншим козацьким походам в цю країну під проводом Сверчовського і Підкови. Польські пани Потоцькі та Корецькі також прагнули оволодіти Молдавією за допомогою козаків. Походи ці посилювали і розвивали козацтво. Ще більше підносили його з другої половини XVI століття козацькі морські походи, які здійснювались із Запорізької Січі на турецькі володіння.
Ще в 1533 році Євстафій Дашкович на польському сеймі в Піотркові заявляв про необхідність утримувати від імені уряду козацьку сторожу на дніпровських островах. Але сейм не прийняв рішення з цього приводу. У п'ятдесяті роки XVI століття Дмитро Вишневецький побудував укріплення на острові Хортиця і розмістив там козаків. Поява козацького поселення поблизу татарських меж не сподобалась ординцям, і! сам хан Девлет-Гірей приходив виганяти козаків звідти. Вишневецький відбився від хана, але, не підтриманий у своїх починаннях царем Іваном, підкорився волі Сигізмунда Августа і згодом вивів козаків з пониззя Дніпра. Разом з тим козаки не відцуралися шляху, позначеного Дашковичем та Вишневецьким і через декілька років заснували Запорізьку Січ.

Рисунок. Карта земель Запорізької Січі (доступно при скачуванні повної версії)

Ріка Дніпро, хоча течія її й примхлива, надавала все-таки можливість безпечно плавати аж до порогів: одначе далі плавання, впродовж 70 верст, стає дуже небезпечним, іноді й зовсім неможливим. Русло Дніпра то тут то там перетинає пасмо скель та каменів, через які проривається вода з різною силою падіння. За порогами Дніпро протікає через гірську ущелину, що називається Вовчим Горлом (Кичкас), а потім розливається ширше, стає вже судноплавним аж до самого гирла, але при цьому течія розділяється на безліч звивистих рукавів, які утворюють безліч островів і плавнів (острови і луки, що заливаються під час повені і вкриті лісом, чагарниками та комишом). Першим з островів за Вовчим Горлом видніється підвищений і довгий острів Хортиця. За ним постають інші острови різної величини і височини. На цих островах, де можна було вдосталь наловити риби, наполювати дичини і послугуватися відмінними пасовиськами, було привільно жити тогочасним молодцям. І ось з половини XVI століття цей край, який називали тоді Низом, все більше і більше давав притулок тим, кому з якоїсь причини ставало немилим проживання на батьківщині, і всім тим, чию широку натуру приваблювали небезпеки і молодецькі походи. Запорізька Січ установилася спочатку на острові Томаківка, там, де неподалік впадає в Дніпро річка Конка. Навпроти цього острова на лівому березі ріс величезний ліс, який називали Великим Лугом. Через якийсь час Січ переносилася нижче на Микитин Ріг (поблизу сучасного Нікополя), а потім ще дещо нижче і надовго утвердилася поблизу теперішнього села Капулівки. Головний центр її був на одному з островів, який досі називають Січчю. Козаків, які поселялися на Січі, називали запорожцями, а весь загал їхній називали кошем. Вільними голосами козаки обирали на раді (сході) головного начальника – кошового отамана. Кіш поділявся на курені, і кожен курінь перебував під керівництвом виборного курінного отамана. Поселення низових козаків не обмежувалось однією Січчю. У різних місцях на дніпровських островах і на берегах утворювались козацькі селитьби й хутори. Таким чином за порогами складалась нова людська спільність, військова за своїм характером, яка поповнювалася вихідцями і втікачами з Південної Русі, цілковито незалежними від властей, які управляли Південною Руссю: пороги перешкоджали цим властям добратися до поселенців. Спочатку жителі Запоріжжя складалися із самих лише чоловіків, оскільки війна була головною метою переселення за пороги; до того ж значна частина людей, які прибули туди, не мала наміру залишатися там назавжди: побувавши на Запоріжжі, повоювавши з татарами в степу чи здійснивши якийсь морський похід, вони поверталися на батьківщину. Інші ж продовжували прибувати на Запоріжжя не з метою війни, а для мисливства й рибальства і отже, також на певний час. Тільки потроху стали переселятися туди сім'ями і заводити хутори, або «зимівники». У саму власне Січ ніколи не дозволялось допускати жінок.

Рисунок. Богдан Хмельницький (доступно при скачуванні повної версії)

Рисунок. Запорізький козак (доступно при скачуванні повної версії)

◄ Богдан Хмельницький (частина 1)

Зміст підручника "Костомаров М.I.Богдан Хмельницький: Історичний нарис."

Богдан Хмельницький (частина 3) ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Богдан Хмельницький

Загрузка...