Костомаров М. I.

Богдан Хмельницький. Примітки (Бутич І. Частина 1)

Примітки (частина 1)

Нарис написаний і опублікований у 1874 році в четвертому випуску «Руської історії в життєписах її найвизначніших діячів». У наступних виданнях вмішувався у другому томі «Руської історії в життєписах...». Двічі (1876 і 1918) друкувався українською мовою. Публікується за виданням 1881 р.

1. Литовські літописи, білорусько-литовські літописи – три зведення літописів, що виникли у Великому князівстві Литовському. Перше зведення (літопис 1446 р.) охоплює 1341-1430 pp. У другому зведенні – «Хроніці Великого князівства Литовського і Жомейтського» (виникла в першій половині XVI ст.) попередній літопис доповнено відомостями з історії Литовського князівства до 1341 р. та за 2-гу половину XV – першу половину XVI ст. Третє зведення – це так званий літопис Биховця, який включає багато фантастичних відомостей. Найдостовірнішими в ньому є дані з кінця XIV до середини XVI ст.

2. Гіреї, Гереї – династія татарських князів у Криму в XV-XVIII ст. Заснована Хаджі-Гіреєм, який 1449 р. оголосив незалежність Кримського ханства від Золотої Орди. З 1475 р. Гіреї перебували у васальній залежності від Туреччини. У XVI – на початку XVIII ст. Гіреї організували грабіжницькі напади на українські, російські, польські і молдавські землі. 1648 р. Іслам-Гірей III вступив у союз з Б. Хмельницьким, але зраджував його у боях під Збаражем (1649), Берестечком (1651) і Жванцем (1653).

3. Єрмак Тимофійович (р. н. невід. - 1585) – козацький отаман, керівник походу в Сибір, що поклав початок приєднанню сибірських земель до Росії. Близько 1577 р. промисловці Строганови запросили Єрмака для охорони своїх володінь. 1582 р. Єрмак зайняв столицю Сибірського ханства – Кашлик. Уночі проти 6 серпня 1585 р. Кучум несподівано напав на загін Єрмака і знищив його. Поранений Єрмак потонув у річці Вагні (притоці Іртиша).

4. Дашкевич, Дашкович Євстафій (р. н. невід. – 1535) – український феодал, Литовський воєвода. На початку XVI ст. перейшов на бік московського великого князя Іоана III Васильовича. Згодом повернувся на Україну і став служити литовському великому князеві. Спочатку займав посаду канівського старости, 1514 р. призначений черкаським старостою, керував обороною південних кордонів Литовської держави від нападів кримських татар.

5. Лянцкоронський Предслав (р. н. невід. – 1531) – гетьман реєстрових козаків, вів боротьбу проти татар.

6. Мова йде про Івана Свирговського.

7. Підкова Іван (р. н. невід. – 1578) – молдавський господар (1577-1578). До 1577 р. був запорізьким козаком. У 1577 р. Іван Підкова, спираючись на народні маси, за допомогою загону запорозьких козаків почав боротьбу проти турецького ставлення молдавського господаря П. Мірчича. Молдавсько-українські загони розгромили військо П. Мірчича і визволили Ясси, після чого Івана Підкову було проголошено молдавським господарем. За наказом польського уряду Івана Підкову скарали у Львові.

8. Тепер село Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської області.

9. Зборовський Самійло (р. н. невід. – 1584) – польський магнат. Власник м. Золочева. Під час Лівонської війни 1558-1588 pp. король Стефан Баторій, сподіваючись дістати допомогу від запорозьких козаків, 1582 р. послав Заборовського з загоном шляхтичів на Запорізьку Січ. Але запорожці відмовилися допомагати Стефану Баторію. Заборовський потайки втік з Січі.

10. Мнішеки – польська магнатська родина. Відомі Єжі Мнішек (р. н. невід. – 1613) – воєвода сандомирський, один з ініціаторів збройної інтервенції польсько-литовських феодалів проти Російської держави на початку XVII ст. Марина Мнішек (обл. 1588-1614) – дочка Єжі Мнішека, 1606 р. вступила в шлюб з Лжедмитрієм І. У 1606 р. коронувалася в Москві. Після загибелі Лжедмитрія І опинилася в Тушині, де визнала Лжедмитрія II ніби «врятованим» своїм чоловіком. Після його смерті 1610 р. разом з своїм покровителем отаманом донських козаків І. М. Заруцьким і сином втекла на Урал. Була видана козаками російському уряду. Померла у в'язниці.