Пастернак О. Пояснення тризуба - Походження українського тризуба

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати книжку Походження тризуба

На території боспорян знайдено монети царів Понту й Боспору: Котіса (123-131 p.), Ріміталка (131-153 p.), Ріскупоріда (239-261 р.) й ін. з тризубами Посейдона коло портретів царів. Знайдено й монети з Меркурієвою головою. На острові Левки, коло гирла Дунаю, знайдено монети Котіса II, Ріміталка І, Савромата й ін. царів з Корсуня, Пантікапеї. Там же знайдено римські монети. Це – свідки зв'язків, зносин і впливів. З Македонією та Фракією боспоряни зв'язані були й династично. (Н. Мурзакевич, «Зап. Одес. О-ва Ист. и Древн.», т. І, 1844, с. 315-319 і Таблиця VII, с. 555-559 і др.)
На боспорських монетах були й написи, й монограми боспорських царів геометричної комбінації з ліній, трикутників, чотирикутників, кіл, літер, подібно як написи на монетах Київських князів. Держава боспорян була приморською, торг у них ішов морем і річками. Учені, пише Латишев, вважають, що «тризуб Посейдона і палиця Іракла, які дуже часто бачимо на монетах боспорських царів, були символами походження їх од Посейдона та Іракла» (Латишев «Понтика», СПБ., 1909, с. 115, а моногр. с 93, с. 105 – 110). Деяких боспорських монограм учені не прочитали й досі. Боспорські тризуби прості, натомість Київські на монетах дуже стилізовані. Плавба по річках і морю була зв'язана з постійним промислом місцевого населення. Море вони так одбили з-під влади греків під свою владу, що воно з Евксіпонту стало зватися Руським морем. Морські походи на Царгород були для Русі річчю звичайною. Тризуб для київських князів був таким же природним характеризуючим ідейним знаком, як і для боспорян, і для кельтів. Однак, це ще не все.
У греків тризуб зв'язаний з релігією, як і в кельтів, котрі перейняли те від греків. Так було і в боспорян. Боспорське царство прикоротилося в половині IV віку, але тубільне населення продовжило його, зберігаючи стару культуру, каже проф. Латишев. На Боспорі Кімерійському було знайдено коло 200 християнських печер із перших віків християнства. В цих катакомбах неперервно з 1-го до кінця V-го ст. існував особливий тип погребу, похорону – боспорський. Одну з цих печер знайшов проф. Ю. Кулаковський і в 1891 р. дослідив і описав її особливо уважно (журнал Министерства народного просвещения 1891 г., декабрь). Перед тим другу таку ж катакомбу-печеру описав у подробицях Ящуржинський («Известия Таврич. ученой архив, комис», 1890 р., ч. 10.). Катакомбу Кулаковський відкрив 4 серпня 1890 р. в Керчі на садибі Коробки, на Шпитальній вулиці. В ній два захоронения з 491 року, на стінах намальовані хрести й молитви з текстами. Записані імена похованих і час похорону – 491 р. Всіх хрестів 16, і на 4-х із них намальовані підвішеними під поперечним рам'ям літери «А» – за вершок, та літери «омега» – за середній зуб. Цю останню літеру, яка, як і перша, має символічне значення і є за висловом Латишева «широко распространенным христіанским символом – якорем», ми бачили й на Україні на кресленню Йордани. На двох хрестах в цій печері, на верхнім кінці, є також монограма Христа, така як на Йордані («Понтика», Латишев, с 358-366). Похованих, судячи за їх іменами, Латишев уважає за сарматів. Цей знак якоря називають в науці й тризубом.
З половини XIII ст. на Кримськім (Таврійськім) півострові запанували татари й династія Джудичів. У швидкому часі там же в містах Кафі, Сурожі й ін. поселилися для торгу генуезці. І от появилися там монети двоязичні – з татарським і латинським написами. Можливо, що їх били генуезці, але биті вони були там же, в цій західній частині колишнього Боспорського царства, а ходили й між татарами. На цих монетах були тризуби. Татарська тамга у формі тризуба означала владу татарських ханів над землею, що мала гербом на монетах тризуб. У татар це був символ підлеглості їм. Срібна монета султана Девлет-Бурді-хана має тризуб такий точнісінько, як на боспорських монетах царів Котіса і Ріміталка. На інших татарських монетах тризуб такий, як на хрестах в катакомбах, тільки з варіантами стилізацій (Григорієв «Монеты Джучидов...», «Зап. Одес. О-ва Ист. и Древ.», Одесса, 1844, т. I, с. 304, і сл., Таблиця VI., татарська мон. ч. 4 з тризубом, як на боспорських монетах Котіса, Ріміталка, а ч. 5, 6, 7-14 з тризубами, як в катакомбах, далі стаття Мурзакевича про монети еллінські й царів Понту й Боспору Кімерійського, там же, стор. 315 – 319, Таблиця VII., боспорські монети числа 12, 13, 14 з тризубами, як на татарській монеті Таблиця VI, ч. 4). У татар тамга в формі тризуба на монетах була і в XVI столітті.

◄ Переднє слово. Походження і значення тризуба

Зміст підручника "Пастернак О.Пояснення тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого."

Про підкарпатські тризуби ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати книжку Походження тризуба

Загрузка...