Горбач Н. Я, Гелей С. Д., Російська З. П. та ін. Мова і культура. Філософія і культура. Наука і культура

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Культурологія

Національна духовна культура реалізує свій зміст через мову, філософію, науку, релігію і мистецтво.

Мова є становим хребтом національної культури, служачи засобом людського спілкування, мислення і самовираження у різноманітних формах духовного виробництва і споживання. Крім того, мова – специфічний національний засіб збереження і передачі соціокультурної інформації, управління поведінкою людей. Будучи формою об’єктивації мислення людини, мова забезпечує творчий процес у науковій і мистецькій діяльності. Чим ширша сфера застосування національної мови у всіх ділянках суспільного життя, тим сильніший культуротворчий потенціал народу, тим вищий його духовний розквіт. Тотальна русифікація на Україні в часи панування більшовицького режиму витіснила національну мову на периферію суспільного життя, сприяла денаціоналізації народу, руйнувала цілісність культури. Підкреслюючи визначну роль мови в системі національної культури, треба відзначити, що збереження національної самобутності не завжди перебуває в прямій залежності від долі мови. Так, ірландський народ майже втратив свою власну мову, але зберіг національну культуру.

Національна специфіка філософії полягає в тому, що вона черпає свій зміст із джерел народної мудрості, яка знаходить яскравий вираз у міфології, легендах, піснях, казках, віруваннях тощо. Філософські проблеми походження світу і самої людини, питання про смерть і безсмертя, про сенс людського життя поставлені ще в міфології раннього етапу становлення етносів. Розвинута міфологічна свідомість народу закладає фундамент для його філософського мислення. Наприклад, високий зміст античної філософії обумовлений перекладом на філософську мову багатої на світоглядні проблеми давньогрецької міфології.

Філософія як сфера теоретичного розв’язання світоглядних проблем, на відміну від інших наук, не може верифікувати свої дослідження, вона лише крізь, призму національного світовідчуття і світосприймання задовольняє прагнення людини збагнути смисл вищих моральних цінностей, граничних начал буття в певних історичних координатах. Зміна цих координат обумовлює і зміну характеру філософського осмислення світу.

На національну специфіку філософії вказує Д. Чижевськнй, вбачаючи національні особливості у формі вияву філософських Думок, у методах філософського дослідження та в побудові системи філософії.

Форма вияву філософських думок є найбільш зовнішня національна риса у філософії. Наприклад, для англійців властиве прагнення до простоти і пропорцій, для французів – до симетрії і схематизму, а для німців – відкриття «діалектичних моментів», емпіричний та індуктивний методи характерні для англійської філософії, раціоналістичний метод – для французької, для німецької ж – трансцендентальний і діалектичні методи. Що стосується побудови філософських систем, то можна говорити про максимально Цінні і максимально помилкові національні ідеї. Йдеться про те, наскільки та чи інша національна філософська система зможе зберегти актуальність для розвитку світової культури (Чижевськнй Д. Філософія і національність // Філософська і соціальна думка, 1990, №10).

Дещо інше значення в системі національної культури має наука. Вона може розвиватись на базі як національних, так і міжнаціональних, навіть так званих мертвих мов, як-от латинської і старослов’янської. Проте відносна мовна індиферентність науки зовсім не виключає необхідності вироблення національної наукової термінології – і не лише для освіти, а й для збагачення Духовного життя народу. Національний аспект науки проявляється також у пріоритетах наукових розробок та відкриттів, у провідних галузях науково-технічного прогресу. На відміну від природничих і технічних наук, гуманітарні науки мають добре виражену національну специфіку. Особливо це стосується історії, яка відіграє велику роль у формуванні історичної пам’яті, національної самосвідомості. Незнання історії свого народу породжує такі явища, як манкуртство (втрата представниками етносу своєї родової пам’яті) і маргінальність (пограничне перебування людини між різними культурно-національними середовищами).

◄ Політична культура. Правова культура. Взаємодія культури і права

Зміст підручника "Горбач Н. Я, Гелей С. Д., Російська З. П. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури."

Релігія і культура. Мистецтво і культура. Національний характер (менталітет) і національна свідомість як основа національної духовної культури ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Культурологія

Загрузка...