Горбач Н. Я, Гелей С. Д., Російська З. П. та ін. Мистецтво України 14-16 ст.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Культурологія

Мистецтво. У житловому будівництві цього періоду, як і в часи Київської Русі, переважали дерев’яні будинки. З кам’яних споруд у Києві було відбудовано старовинну Десятинну церкву, відреставровано Софійський собор.

Окреме місце в архітектурі займають укріплення і житлові споруди гетьманської столиці в Чигирині та резиденції Б. Хмельницького в Суботові. У XVII ст. гетьманська столиця, як і Суботів, мала сильні укріплення. Для порівняння можна сказати, що площа укріплень Кам’янця-Подільського була удвічі, а Острозького замку втричі меншою, ніж площа укріплень Суботова. З усіх суботівських споруд збереглися тільки церква св. Іллі, побудована в 1653 р. як гробниця родини Хмельницьких.

У цей час збудовано укріплені замки в Києві, Богуславі та Трипіллі. Трипільський замок мав багато розмальовану церкву, а також палату, яка своєю красою полонила відомого мандрівника Павла Алепського. У венеціанському стилі були споруджені замок у Межиріччі, дім Острозьких у Ярославі, замки у Старому Селі та в с. Свірж біля Львова.

В живописі XVII ст. значного успіху досягає іконографія, набуваючи все виразніших реалістичних рис. Найбільше пам’яток збереглося в околицях Львова, Самбора, Перемишля. На Волині цих пам’яток дійшло до нас близько десятка, на Київщині – декілька. До найкращих зразків іконопису і церковного різьблення того періоду належить іконостас у відбудованому Успенському соборі Києво-Печерського монастиря.

Потреби друкарства і мистецького оформлення книг зумовили розвиток графіки. З того часу збереглося чимало графічних робіт безіменних авторів. Численними гравюрами прикрашені вірші Касіяна Саковича на похорон гетьмана Петра Сагайдачного у 1622 р.; на одній з них зображено здобуття запорожцями турецької кріпості Кафори, на іншій – портрет гетьмана на коні з булавою в руках, озброєного луком і стрілами на тлі здобутого ним міста Кафи. Це – визначна пам’ятка як літературного, так і образотворчого мистецтва, що прославляє козацтво – збройну силу українського народу, який піднявся на захист своїх прав. Тут вперше надруковано запорізький герб у вигляді козака з мушкетом на плечі.

В образотворчій спадщині, що дійшла до нас, помітне місце посідає жанр портрета у трьох різновидах: портрети фундаторів, вотивні (жертвувальників) і посмертні різьблені надгробники. На стінах Успенської церкви в Києві виявлено портрети магнатів Острозьких, Вишневецьких, Ольшанських, а також гетьманів Хмельницького і Мазепи – жертвувальників на цей храм. Серед надгробників відомий різьблений портрет князя Костянтина Острозького в Києво-Печерській лаврі. Найкращою і найстарішою пам’яткою цього жанру вважають надгробний портрет львівського фундатора Успенської церкви Костянтина Корнякта, зображеного перед розп’яттям Христа. У гетьманській столиці Чигирині над гробницею Тимоша Хмельницького зображений його портрет у вигляді вершника з мечем у правій і булавою у лівій руці. До цього часу належить і живописний портрет Богдана Хмельницького у хутряній шапці із страусовими перами та з булавою в руці.

Дуже популярною в XVII-XVIII ст. була картина «Козак Мамай», вона прикрашала і панські світлиці, і сільські хати. Це один із кращих зразків українського живопису: козак Мамай змальований у червоних або синіх штанах, у сорочці або голий до пояса, він сидить,, підібгавши під себе ноги, і грає на бандурі.

У львівській Успенській церкві збереглися також світські жіночі портрети Раїси Вишневецької та Варвари Лянгешівни.

Із жанрів прикладного мистецтва у XVII ст. були поширені геральдика (карбування гербів) і сфрагістика (карбування печаток). Під впливом Польщі, де магнати і шляхта користувались гербами як ознаками свого роду, в Україні герби також стали дуже модними. їх оформляли в стилі ренесансу, а згодом і раннього бароко. Сфрагістика за своїм характером була національною. Українська шляхта й духовенство використовували печатки поряд із гербами та вензелями (ініціалами). Мали свої печатки міста, а також окремі міщани. Цікавими були печатки митрополита Іпатія Потія з 1600 р. та митрополита Антона Селяви: вони мали у центрі зображення Богоматері-Орантн.

Розвивалася й така галузь матеріальної культури, як людвісарство (лиття з міді). Зокрема, відливалися церковні дзвони, свічники-канделябри, дзбани, вогнепальна зброя. Цікаво, що як гарматам, так і дзвонам надавались імена. Наприклад, у Києво-Печерській лаврі відомі дзвони: Успенський, Зосин, Благовіст, Скликун. Поширеним було конвісарство (вироби з олова).

У складних умовах життя народу створювалися думи і пісні, що виконувались у супроводі струнного інструменту. В XVII ст. дуже популярним був торбан (поширений у Польщі, близький до лютні і бандури), у дворах польських та українських магнатів існували професійні музиканти-торбаністи. Відомі були цимбали, скрипка та струнно-клавішний інструмент ліра. Широко побутували такі струнні інструменти, як кобза і бандура. Спів під бандуру часто служив розрадою козакам у походах, грали на ній хоробрі козаки-характерники, «яких ні кулі, ні шаблі не брали у боях». З кобзою ходили по селах кобзарі.

Література:

Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець. К., 1970;
Білецький П. О. Нариси з історії українського мистецтва. Українське мистецтво другої полонини XVII-XVIII ст. К., 1981;
Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI-XVIII ст. К., 1966;
Історія української культури. Під ред. І. Крип’якевича. Львів, 1937;
Історія українського мистецтва. У 6-ти т. Т. 2. К., 1967: Історія української літератури. У 2-х т. Т. І. К., 1964;
Логвин Г. Н. По Україні. Стародавні мистецькі пам’ятки. К., 1968;
Марченко М. І. Історія української культури. З найдавніших часів до середини XVIII ст. К., 1961;
Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури // Українська культура, 1991, № 6-9;
Семчишин М. Тисяча років української культури. Історичний огляд культурного процесу. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто, 1985;
Овсійчук В. А. Українське мистецтво XVI-першої половини XVII ст. Гуманістичні та визвольні ідеї. К., 1985.

◄ Розвиток літератури в Україні в 16-17 ст. Смотрицький, Зизаній, Вишенський. Розвиток друкарства

Зміст підручника "Горбач Н. Я, Гелей С. Д., Російська З. П. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури."

Українська культура 17-18 ст. Друкарство у 18 ст. ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Культурологія

Загрузка...