Ягупов В.В. Педагогіка – Принцип мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Педагогіка

10.4. Система сучасних дидактичних принципів

Принципи, що стосуються навчально-пізнавальної діяльності суб'єктів учіння (учнів)

Принцип мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Аналіз досвіду сучасних педагогів-новаторів показує, що найефективнішим напрямом підвищення якості будь-якого навчання є створення таких психолого-педагогічних умов, за яких учень спроможний зайняти активну особистісну позицію і найбільш повною мірою розкритися не тільки як об'єкт навчальної діяльності, а і як суб'єкт. Активність дитячої думки В. О. Сухомлинський вважав найважливішою передумовою свідомого ставлення до навчання, і міцних, глибоких знань, і делікатних інтелектуальних взаємовідносин у колективі. Бути суб'єктом для учня означає його перетворення із пасивної істоти в активну, тобто архітектора і зацікавленого учасника власних навчально-пізнавальних дій.
Ідея опрацювання цього принципу належить сучасним дидактам В. Оконю, Ю. К. Бабанському, психологу Л. І. Божович.

У психології щодо поняття «мотивація» немає єдиного підходу. Одні під мотивацією розуміють певні спонукання, які викликають активність організму і визначають її спрямованість (М. Ш. Магомед-Емінов), інші – сукупність факторів, які підтримують і направляють поведінку (Мадсен, Годфруа), ще інші – сукупність мотивів (К. К. Платонов, В. Д. Щадриков). Трудність визначення понять «мотив» і «мотивація» полягає у тому, що ці два поняття взаємопов'язані та взаємозумовлені. У цьому навчальному посібнику використовується третій підхід.

Мотивація навчальної діяльності складається із сукупності певних мотивів. А мотив – це предмет діяльності, за яким завжди стоїть певна потреба (О. М. Леонтьев). Своєю чергою, потреба викликає певне переживання, інтерес, спонуку, надає смислу навчальній діяльності.
Для того, щоб учень активно прилучався до навчально-пізнавальної діяльності, необхідно, щоб вона набула для нього особистісного смислу, викликала позитивні переживання, намагання і прагнення.
Є різні критерії класифікації мотивів у системі навчання.
Наприклад, за видом виокремлюють соціальні та пізнавальні мотиви. За ступенем усвідомленості учнем власних потреб в учінні – усвідомлені та неусвідомлені, за характером прояву – дійсні та хибні.

Для ефективної реалізації цього принципу можна сформулювати такі правила:

  1. формування широкого кругозору щодо різноманітних проблем суспільного життя України;
  2. перетворення учнів у зацікавлених та активних учасників життєдіяльності учнівського колективу;
  3. формування інтересу до конкретного фаху;
  4. зацікавлення учнів у результатах своєї праці й демонстрація їх для досягнення успіху в професійній діяльності;
  5. визначення конкретних цілей і завдань навчальної діяльності, кожного навчального заходу;
  6. надання особистісного смислу й конкретного змісти навчальній діяльності;
  7. широке застосування активних методів навчання;
  8. особлива увага сучасним дидактичним концепціям;
  9. формування пізнавальних мотивів і на їхній основі мотивів професійних досягнень тощо.

◄ Принцип раціонального поєднання колективних та індивідуальних форм і способів навчальної роботи

Зміст підручника "Ягупов В.В. Педагогіка."

Принцип активності, свідомості та самостійності учнів ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Педагогіка

Загрузка...